Стосунки з батьком: вплив на життя чоловіка та жінки

Стосунки з батьком закладають те, якими ми будемо в майбутньому. Приміром, для жінки вони можуть зумовити вподобання у виборі партнера, а для чоловіка здатні стати початковою точкою в плануванні свого життя. І річ навіть не в тому, хорошими були ці стосунки чи поганими. Адже дитина може копіювати цей патерн або ж відкидати, будуючи своє власне життя як повністю протилежне.

Є вислів: “Мати дає життя, а батько – силу жити”. Нерідко материнські обов’язки складаються із забезпечення нормального існування. Мама слідкує за здоров’ям, харчуванням, навчанням… Батько ж багато в чому стає тим самим містком, що спрощує соціалізацію та єднання із суспільством. І якщо у вашому житті не складаються стосунки з партнерами або ж переслідують кар’єрні невдачі, психологи рекомендують шукати джерела саме у зв’язку з вашим татом.

Вплив стосунків із батьком на подальше життя його дітей

У житті крапку можна поставити з багатьох причин. Найочевидніша це та, що з мамою ми знайомі за замовчуванням, оскільки перебуваємо в її утробі, а тата зустрічаємо вже в процесі вступу в життя.

З матір’ю у дитини існує фізіологічний зв’язок, у батька роль у житті дитини соціальна. Тому в суспільстві ми можемо сприймати необов’язковість або другорядність чоловіка-тата. Це той чоловік, який допомагає жінці стежити за дитиною, коли їй ніколи. Або цей персонаж зовсім відсутній і його можна придумати.

Мама перебуває в тісному зв’язку з малюком з моменту його народження. Згодом ми розриваємо цей симбіоз, починаємо соціалізуватися, і на початку шляху у великий світ нас зустрічає тато. Тато допомагає адаптуватися в непростих умовах соціуму, оскільки відхід від опіки мами тривожний і хвилюючий для дитини

Тато простягне руку допомоги, особливо якщо чадо ще не сформувалося як самостійна особистість, його нікому зустріти і підтримати. А опіка рідної людини дає відчуття безпеки, впевненості в завтрашньому дні, твердий ґрунт під ногами, відчуття, що ти можеш досягти всього, що задумав, а непередбачуваний світ тебе не скривдить.

Незміцніла особистість спокійно і просто сприймає всі правила і будь-які обмеження, які вводить тато. З боку мами також можуть бути вказівки та рекомендації щодо поведінки, але в разі конфлікту на цю тему малюк сприймає сварку як втрату любові. Адже мама – це найближча людина, без якої малюк не може жити.

Рамки, які встановлює тато, набагато менш болючі і не асоціюються з втратою любові. Ось чому в разі необхідної опори та підтримки мама з легкістю може посилатися на авторитет другого з батьків. Важливо не перетворювати тата на каральний орган. Фраза “прийде тато і покарає” здатна викликати страх і залякати дитину. Для формування кордонів необхідно лише підтримувати авторитет, який уже зчитується дітьми на рівні підсвідомості. Мамі потрібно лише його не применшувати.

Дитина завжди розуміє, якщо між батьками виникає конфлікт. І ці розбіжності заводять її в глухий кут, який у психології отримав назву “конфлікт лояльності”. Маленька людина не може розділити любов до мами й тата за принципом “більше-менше”, для неї це однаково важливі й рідні люди, тому стати на чийсь бік вкрай складно.

Усі чоловіки хочуть, щоб у них народився син. Так заведено вважати в суспільстві. На запитання чому, батьки, як правило, відповідають: “Із хлопчиком я знаю, як гратися і чого його навчити, а дівчинка зовсім інша”. Справжній сенс цих слів такий: “Я хочу займатися з тобою і щось робити разом, але не впевнений, що я зможу, тому що ти дівчинка”.

Син може перейняти його досвід, він майбутній чоловік, а що можна передати доньці і як з нею спілкуватися – це відкрите питання. Чоловікам важливо щось робити спільно. Але і хлопчикам, і дівчаткам у певний момент життєво необхідно підтримувати з батьком стосунки через будь-який вид спільної діяльності. Важливо щось робити разом: лагодити машину, прибирати в гаражі, будувати парник на дачі.

Дівчинка чи хлопчик, син чи донька – дитина приходить до тата і вступає на чоловічу територію. У цій зоні хлопчик освоюється і вчиться бути чоловіком, а дівчинка розуміє, як поводитися у світі сильної половини людства.

Якщо дитина росте в повній сім’ї, вона внутрішньо багата і має ресурс. Мама дає відчуття турботи, вона любить сина, годує його, одягає, стежить за самопочуттям. Її ресурс – це гніздо. Ресурс тата – берегти маму, стежити за тим, щоб вона була більш спокійною, давати їй опору, мінімізувати її тривожність. Тато за спиною сина забезпечує додаткове джерело сили та впевненості в навколишньому світі.

Коли, подорослішавши, людина стикається з невдачами в кар’єрі, не реалізовується в професії, причину потрібно шукати у важких стосунках із батьком. Можливо, тато викликає страх, або стосунки зіпсовані, або тато настільки бездоганний та ідеальний, що дотягнутися до нього неможливо. Наслідування батька більше демонструє модель поведінки хлопчиків, дівчаткам набагато важливіший емоційний зв’язок.

Важливість стосунків дівчинки з батьком

Стосунки з батьком впливають на особисте життя доньки. Ви відчуваєте, що не задоволені якоюсь сферою життя? Вивчіть ці пункти та проаналізуйте свій внутрішній стан.

Фінансове становище, досягнення успіху (затребуваність і успішність), самореалізація

Дочка виросте сильною і впевненою в тому, що попереду на неї чекає успіх, якщо батько віритиме в успішність дитини.

Ті, кому в дитинстві бракувало допомоги, опори, підтримки батька, у дорослому житті досягають результату важкою працею, тому що ці дівчата не знають про те, що можна попросити допомоги. Вони сподіваються тільки на свої сили і не чекають підтримки від оточуючих. Постійно сумніваються, чи правильно вчинили, змінюють рішення, не можуть поставити перед собою мету і задати чіткі орієнтири.

Самооцінка себе як представниці прекрасної статі, цінність себе і впевненість у своїй жіночності

Тато виховує дівчинку сміливою і впевненою, але водночас не виключає її жіночності. Жіночність доньки – це результат мужності батька. Прояв цієї якості безпосередньо залежить від того, наскільки чоловік цінує жіночу натуру дружини і схвалює прояв жіночності в доньки. Можливо, він виховує дівчинку як сина, навчає навичок, якими володіє сам, вперто ігнорує в ній майбутню жінку.

У стосунках дівчини з батьком закладається відчуття власної цінності, привабливості. Саме батько справляє значущий вплив на статеву ідентифікацію доньки. Своїми словами, діями, вчинками, схваленням він допомагає сформувати позитивну самооцінку, любов до себе, гармонію з внутрішнім я.

Дівчинка проявляє свої жіночі якості в поведінці, зовнішності, характері. Якщо в дорослому житті самооцінка занижена, це пояснюється неувагою з боку батька в дитячому віці. Коли донька бачить і відчуває, що батько, який для неї є найважливішим, найавторитетнішим і найвагомішим чоловіком, приймає її з любов’ю такою, яка вона є, маленька жінка теж вчиться любити й приймати себе з усіма перевагами та недоліками.

Упевнені, що ви знаєте справжніх красунь, які зовсім не вірять у себе, і їх доводиться переконувати, що чоловіки готові обертатися їм у слід.

Стосунки з протилежною статтю, щасливе особисте життя, сім’я

Ігнорування, відсутність фінансової підтримки, насильство в різних формах прояву, зради, зрада та інші негативні сценарії стосунків проєктуються на жінку та її стосунки з партером у тому разі, якщо в дитинстві вона спостерігала схожу картину стосунків між батьками.

Інших сценаріїв дівчинка просто не знає, тому біль у спілкуванні з чоловіками розцінюється як норма поведінки. Не дивно, що подібний настрій притягує відповідних супутників, з ними жінка знову повертається до моделей спілкування тата з мамою.

Часто жінка надмірно контролює чоловіка, ставиться до нього з недовірою, побоюванням, настороженістю. Вона намагається домінувати в парі, придушити чоловіка, звалити на себе відповідальність за побут і виконувати чоловічі обов’язки. Така поведінка характерна для дівчат, які виховувалися в неповній сім’ї лише мамою, або батько самоусунувся від повсякденних справ і фінансової підтримки близьких. З дитинства дитині говорили, що потрібно бути готовою до будь-яких тягот життя, робити все самій, уміти заробляти, забезпечувати себе і дітей.

Дитячі травми у стосунках із батьком, а також стосунки між батьками закладають фундамент моделі поведінки з протилежною статтю. Люблячий, турботливий, уважний батько дає дівчині розуміння, що вона гідна такої ж любові й турботи з боку хлопця, з яким у неї розвиваються стосунки.

Якщо в особистому житті все йде не так, і на шляху зустрічаються негідні чоловіки, зверніть увагу на свої стосунки з батьком і опрацюйте проблеми в батьківській родині. Трапляється, що дівчина нерозбірлива в інтимних зв’язках, поводиться зухвало й навіть вульгарно, швидко й вступає в стосунки з будь-якою людиною, яка виявила до неї мінімум уваги.

Сексуальна задоволеність, оргазмічність

Довіра до чоловіка лежить в основі задоволеності сексуальними стосунками з партнером. Претензії до сильної половини, неповага, презирство, приховані образи блокують чуттєвість і здатність отримувати оргазм у сексі.

В основі претензій до партнера лежить непорозуміння з батьком. Також це можуть бути особисті образи або претензії, успадковані від мами. Якщо мама постійно твердила, що чоловіки – це ошуканці та лицеміри, яким не можна довіряти, дівчинка підсвідомо чекатиме від партнера зради. Вона не зможе довіряти супутнику і не отримає оргазму в інтимних стосунках.

Зарубіжні вчені вважають, що жінка, яка виросла в щасливій повній сім’ї, має чітко сформований образ люблячого і турботливого тата. Представниці прекрасної статі, які мають добрі стосунки з батьком, більш задоволені своїм сексуальним життям і щасливі у стосунках.

Якщо батько виступав у ролі деспота і тирана, поводився грубо, егоїстично, самозакохано, то сімейне життя у дівчат не складається, з’являються розлади в сексуальній сфері. Багато фригідних жінок відчували дефіцит уваги і страждали від його байдужості та відсутності турботи.

Почуття захищеності, безпеки

Близькі стосунки з батьком є фундаментом таких важливих для жінки відчуттів, як надійність, зовнішня і внутрішня стабільність, захист, безпека. Боязнь батька в дитинстві негативно позначається на світовідчутті жінки. Якщо батько був для неї джерелом страху, всі чоловіки становитимуть загрозу і стануть об’єктом небезпеки. За нестачі любові дівчинка росте, відчуваючи себе безпорадною перед загрозами зовнішнього світу і непередбачуваністю життєвих негараздів.

Уважно прочитавши все викладене, кожен розуміє, що роль батька в житті дочки величезна. По суті, стосунки з батьком формують подальшу долю будь-якої дитини.

Хочете змінити своє життя на краще? Розберіться, чи зберігаєте ви в душі образи на тата. Любіть його безумовною любов’ю і прийміть таким, яким він є. Важливо домовитися з внутрішнім батьком і відкритися потоку любові, що виходить від чоловіків свого роду.

Вплив стосунків сина з батьком на його самореалізацію

Коли в родині народжується син, поруч починають співіснувати представники двох різних поколінь чоловіків. Складнощі та конфлікти – часті супутники стосунків чоловіка з батьком. У чому причина холодності та ворожості між близькими людьми? Чому так складно знайти компроміс, ставитися одне до одного з повагою і любов’ю, дружити, довірливо спілкуватися?

Безумовно, з настанням підліткового віку стає складно зрозуміти дитину, особливо це стосується хлопчиків. А можливо, причина відторгнення криється в поведінці батька?

Коли хлопець-підліток спілкується з батьком, необхідно проявляти терпіння, такт, витримку і поводитися гідно. В одну мить такий зрозумілий і передбачуваний син перетворюється для батька на агресивного незнайомця. Він не розуміє, як із ним спілкуватися, усе, що він говорить синові, перевертається з ніг на голову, втрачає сенс, ігнорується або сприймається в багнети.

Багато тат тинейджерів ламають голову над питанням, чому сини відмовляються від спілкування з ними. Чому дитина не розповідає, як провела день у школі, чим вона захоплюється, що робила протягом дня, з ким товаришує і в які ігри грає в телефоні.

Чому між чоловіками в сім’ї виникає непорозуміння:

Відсутність довірливих стосунків із сином

Уявіть, що тато в сім’ї виконує винятково роль добувача і людини, яка заробляє гроші та матеріально забезпечує сім’ю. Психологія описує подібні стосунки з батьком як несприятливі. У батька не вистачало часу на ігри з сином, коли той був маленьким. Він не знав, як провести з ним час, куди піти гуляти і що обговорити.

Мама, бабуся і дідусь узяли на себе всю відповідальність за виховання дитини та догляд за нею. Тато думає, що мине час, син подорослішає і в них з’являться спільні інтереси та теми для розмов. Однак стати друзями трохи пізніше навряд чи вийде. У дитини вже сформований образ батьків і є чітке ставлення до кожного з родичів.

Найчастіше довірчий зв’язок існує між рідними людьми, з якими людина з дитинства проводила багато часу. Бабуся, яка гуляла з онуком, водила його в секції, дбала про дитину в період хвороби, набагато ближча і важливіша, ніж далекий тато. За такої поведінки батько не входить до кола близьких людей, тому відмова сина ділитися з ним секретами та посвячувати у своє життя не викликає подиву.

Батько заподіяв дитині психологічну травму

Усі ми неідеальні люди, ніхто не вчить дорослих бути батьками, тому кожен виховує дитину так, як уміє. Будь-яке фізичне чи емоційне насильство завдає непоправної шкоди дитячій психіці.

Дитина завжди залежить від дорослих. На думку психологів, стосунки з батьком для хлопчика – це орієнтир на сильну, авторитетну, пригнічувальну постать глави сімейства. Нерідко могутній тато припускається у вихованні непоправних помилок, порушує особисті кордони дитини, ображає сина.

У душі маленької людини виникає глибоке почуття образи, і, природно, подорослішавши, юнак відмовиться від будь-якого спілкування з батьком, уникатиме зустрічей, не допустить втручання у своє доросле життя, відкине будь-яку, нехай навіть щиру, допомогу.

Син копіює матір у спілкуванні з батьком

Коли жінка не поважає думку чоловіка, висміює його вчинки, не дослухається до його порад, спілкується з ним зверхньо, то син на підсвідомому рівні копіюватиме подібний спосіб комунікації. Безглуздо говорити про конструктивні стосунки підлітка з батьком. В очах хлопця він не авторитетний член сім’ї, якому не варто довіряти секрети і розповідати подробиці особистого життя. Навіщо просити поради в людини, яку ти не сприймаєш серйозно? Немає сенсу налагоджувати стосунки з невдахою.

Син не поважає батька

Якщо дитина не поважає батьків з особистих причин, це може негативно позначитися на її дорослій долі. Зловживання алкоголем, домашня тиранія і деспотизм у сім’ї, нездатність створити гідні побутові умови, відсутність любові та розуміння.

Тільки особистий приклад лежить в основі поведінки дитини. Дивлячись на ваш спосіб життя, поведінку, манеру спілкування, хлопчик виросте гідним чоловіком. Із самого раннього віку малюк бачить і помічає найменші нюанси взаємовідносин тата з мамою, спілкування з сестрою чи бабусею. Коли тато не долає сімейні труднощі, а кричить на маму, грубить старшим членам сім’ї, пригнічує своїм авторитетом усіх навколо, син найчастіше повністю копіює цю модель.

• Спільні інтереси. Тато в захваті від походів і риболовлі, але син – фанат комп’ютерів і читання. Не потрібно змушувати хлопчика пакувати рюкзак і вирушати на тиждень до лісу, де немає інтернету і клавіатури. Чому б не знайти спільне хобі, скажімо, ремонт сімейного авто?
• Розбудіть у собі дитину. Будь-який чоловік у душі – пустотливий хлопчик, який любить вдосталь поганяти м’яч, пограти в активні ігри, постріляти з іграшкового пістолета, спорудити курінь або розпалити багаття. Весела гра в солов’їв-розбійників або мушкетерів запам’ятається надовго. Дитина буде все життя згадувати, як разом із татом вона споруджувала греблю на березі річки або будку для домашнього улюбленця. Для дитини безцінний час, проведений у спільних іграх із батьком.
• Слухайте, що говорить ваш син. Часто дорослі чоловіки не здатні чути те, що їм розповідають. Нормальні стосунки сина з батьком ґрунтуються на взаємній повазі та вмінні слухати. Якщо дитина підійшла до вас із наміром чимось поділитися, вислухайте її уважно. Навіть якщо ви переконані, що хлопчик занадто багато часу присвячує історії, яка не варта вашої уваги, обов’язково приділіть розмові потрібні хвилини або години. Не відволікайтеся, не вдавайте, що слухаєте, не перебивайте сина і не давайте порад, про які вас не просять.
• Говоріть слова похвали. Кожен любить, коли його хвалять, а діти особливо. Слова підтримки від батька спонукають рухатися вперед, налаштовують на досягнення результату, допомагають впоратися з труднощами. Не слід звертати увагу на негативні моменти, хваліть кожен успішний крок дитини та її кожен гідний вчинок.Вічна критика провокує розвиток комплексу неповноцінності, суттєво знижує самооцінку, а це негативно відбивається на світовідчутті людини в дорослому житті. Мрієте про те, щоб син виріс продуктивною, талановитою, успішною людиною, реалізувався в професії та домігся всього задуманого? Будьте щедрими на похвалу, так хлопчикові буде легше впоратися з труднощами, що виникають на його шляху, і досягти поставлених цілей.

Роль батька у стосунках із хлопцем переоцінити неможливо. Хлопчику потрібно приділяти якомога більше часу, цікавитися його життям, хобі, друзями, надавати підтримку і підставляти своє сильне плече. Особистий приклад допоможе продемонструвати, як має поводитися справжній чоловік. Тільки в цьому разі син намагатиметься стати копією тата.

7 кроків, щоб відпустити погані стосунки з батьком

Крок № 1. Озвучте батькові ваші претензії.

Заплющте очі та уявіть, що перед вами стоїть батько, далі візьміть блокнот і детально запишіть усі претензії, які залишилися невисловленими ще з дитинства. Не зупиняйтеся, записуйте ваші думки та внутрішні переживання, поки потік не вичерпається.

Це відомий і ефективний спосіб, як пропрацювати стосунки з батьком. Важливо, що зовсім необов’язково висловлювати претензії особисто і розпалювати черговий конфлікт.

Прочитайте те, що написано, вголос. Зробіть це голосно, емоційно, без сорому. Або, в ідеалі, візьміть ваш телефон, уявіть, що телефонуєте батькові, і розіграйте з ним розмову.

Крок № 2. Виплесніть емоції назовні.

Як правило, коли ви промовляєте вголос те, що зафіксували на папері, то допомагаєте вашим емоціям вийти назовні. Ймовірно, повторити написане доведеться не один раз. Робіть це, доки не відчуєте полегшення та звільнення від накопиченого негативу.

Знайдіть у вашому тілі місце, де зосереджені руйнівні емоції – образа на батька, злість, досада, гіркота, розчарування, і прийміть їх. А потім вирішіть, що вам потрібно позбутися цього мотлоху. Знайдіть упевненість, що ви остаточно забули все погане, пробачили, відпустили ситуацію з минулого. Ви доросла, успішна людина, вже минуло багато років, і немає сенсу тримати негатив у собі.

Крок № 3. Усвідомте, навіщо ви “обрали” саме такого батька.

Кожна людина сама творить своє життя. Ваша душа задовго до народження вибрала на роль батька саме цього чоловіка. Для чого Всесвіт ухвалив таке рішення? Яку мету переслідували вищі сили? Чого ви маєте навчитися в цих стосунках?

Ще раз перечитайте те, що записали раніше. Дайте собі самі те, що вимагаєте й чекаєте від батька. Можливо, в цьому і прихований таємний сенс того, що відбувається. Навіщо нести важку ношу образ далі? Чи не простіше скинути непотрібний вантаж?

Урок, призначений вам, може полягати і в іншому. Відповідь закладена у ваших очікуваннях від батька і у ваших претензіях. Коли істина нарешті вам відкриється, настане внутрішнє полегшення. Злість і образа, що руйнують вас, поступляться місцем вдячності.

Крок № 4. Полюбіть свою внутрішню дитину.

А зараз настав слушний час для зустрічі з тим малюком, якому так не вистачало любові, підтримки, татового захисту. Малюк був таким беззахисним і так потребував допомоги. Ви ще чудово пам’ятаєте, як це було. Тож знайдіть усередині себе внутрішнє дитя і, будучи дорослою людиною, оточіть його турботою, увагою, любов’ю та всім тим, чого йому так не вистачає.

Не забувайте свою внутрішню дитину й провідуйте до того моменту, поки не відчуєте внутрішню легкість, звільнення від страхів і образ, умиротворення.

Крок № 5. Поспостерігайте, як тіло дає вам сигнал, що потрібно відпустити образу на батька.

Сильна й давня образа здатна глибоко вкоренитися в тілі фізичному. За наявності хронічних захворювань погляньте на них з погляду психосоматики.

Якщо таких хвороб немає, це добре. Але для профілактики їх можливого виникнення в майбутньому обов’язково відпустіть образу. Якщо раптом ви помітили, що у вас є подібна недуга, скажіть спасибі організму за те, що він продемонстрував проблемні зони і показав, від чого важливо звільнитися. Чудово, що ви зрозуміли й почули своє тіло.

Крок № 6. Проведіть ритуал медитації прощення й відпускання.

Увійдіть у стан медитації, подумки уявіть себе в безпечному й мальовничому місці, а потім запросіть туди батька. У цьому разі зовсім не важливо, чи живий він, тут головне – пробачити й відпустити його.

Вступіть у бесіду. Обов’язково скажіть, що ви зрозуміли урок, і подякуйте за все, що він для вас зробив. Озвучте, що вам відомо, як йому було складно поводитися подібним чином. Ви впевнені, що він робив усе тільки з любові до вас. Ваша душа його сама просила так вчинити ще до вашого народження. А зараз ви відпускаєте його, і йому більше не потрібно продовжувати вчити вас таким чином. Ви дякуєте йому, відчуваєте цю вдячність і відчуваєте звільнення.

Після закінчення медитації не варто чекати негайних результатів. Ваш батько, можливо, поводитиметься, як і раніше.

Ми не знаємо завдання, з яким прийшли в цей світ. Довіртеся вашому Вищому Я, і нехай усе відбудеться для найвищого блага всіх.

Крок № 7. Перепишіть стару модель поведінки на нову.

Тепер слід перейти до вирішення наступного завдання – переписати ваші холодні стосунки з батьком. Як ви будете поводитися з ним у житті? І як це загалом позначиться на ваших стосунках до чоловіків? Вирішіть, яких стосунків ви чекаєте. Дійте згідно з новим планом.

Ймовірно, зустріч із батьком поверне вас до попередньої моделі поведінки, за звичкою ви продовжите захищатися. Придивіться до своєї стратегії, спіймайте себе, якщо це станеться, і дійте згідно з нещодавно розробленим алгоритмом.

Ми перерахували кілька кроків, як пробачити батька. Проте обирати тільки вам – продовжувати ображатися чи надати собі шанс на щастя та добробут у теперішньому та майбутньому. Техніки подяки, покаяння чи прощення справді допомагають впоратися з проблемою.

Дайте собі шанс відпустити негатив, зрозуміти мотиви близьких, їхню недосконалість, бажання зробити добро з одного боку, але невміння спілкуватися й доносити інформацію – з іншого.

Попросіть у тата вибачення за те, що він дав вам великий урок і створив необхідність розвитку. Можливо, якби ви не зазнали тих дитячих емоцій, ви б не мали те, чим володієте зараз і в духовному, і в матеріальному плані.

Які бувають стосунки з батьком? І хороші, і погані. Але вам потрібно навчитися любити себе без дитячого сорому і провини. Ваш сприятливий внутрішній настрій допоможе вам ставитися до інших людей із почуттям радості та вдячності. Ні до чого проектувати на них свій гнів, образи, провину і сором.