Чому не хочеш вийти заміж: справжні причини жіночої відмови

Якщо питання про те, чому не хочеш вийти заміж, переслідує вас буквально на кожному кроці, на безневинне віджартовування вже просто не вистачає сил. Чомусь вважається, що кожна дівчина, досягнувши повноліття, повинна почати планувати своє майбутнє весілля. І якщо в її соцмережах не миготять добірки модних моделей весільних суконь, значить, вона інфантильна.

Що вже говорити про тих, у кого вже “годинник цокає”. На думку наших мам і бабусь, дівчина після 25 років уже має сама брати свою долю в руки і негайно тягнути під вінець будь-якого чоловіка, який мав необережність їй посміхнутися. Але чомусь думку самої “нареченої” ігнорують. Адже такого ж просто не може бути, щоб дівчина не хотіла вийти заміж. Або ж може?

7 причин, чому жінки не хочуть виходити заміж

Світ не стоїть на місці. Те, що становило цінність кілька десятиліть тому, зараз уже може нічого не коштувати. І навпаки – що вважалося незначним, в очах сучасних людей має велику вагу. Згідно зі статистикою, вже третина дівчат не замислюються про заміжжя.

Звісно, кожен має право сам обирати долю і вирішувати, як провести життя – у шлюбі чи на самоті. Але все ж хотілося б розібратися, з якої причини на запитання про те, чому не хочеш вийти заміж, дедалі більше жінок знаходять безліч відповідей.

Чим керуються дівчата, відмовляючись одружуватися?

“Головне – побудувати кар’єру”

Батьки з дитинства навіюють доньці, що найкращий шлях для неї – добре вчитися в школі, вступити до престижного вишу, знайти високооплачувану роботу. З одного боку, правильно, що дівчина росте з думками про те, що має забезпечувати себе сама. Вона прагнутиме твердо стояти на ногах, а не сподіватися, що хтось має взяти її під свою опіку. Але, з іншого боку, з установкою на самостійність приходить такий перекіс, як тяга до досягнень і перфекціонізм.

Якщо в жінки виходить будувати кар’єру, то її цінності зміщуються. Усе, що може завадити роботі – шлюб, діти – починає лякати. Значимість сім’ї ставиться під питання. Навіщо обтяжувати себе чоловіком, коли й сама себе можеш забезпечити. А що привнесе в твоє життя чоловік, ще не відомо. Та й де вони, гідні чоловіки? Вже краще бути одній, ніж аби з ким.

“Погано жити можна й самій”

Деякі дівчата, маючи з дитинства перед очима приклад не найкращого сімейного життя батьків, думають, що і на них чекає той самий сценарій. У них складається стійкий стереотип, що шлюб – це проблеми, рутина, нескінченні домашні обов’язки, чоловік-лежебока, шибеники-діти. Хоча вийти із заданого сценарію – посильне завдання. Потрібно тільки усвідомити необхідність цього.

“Не хочу вдруге наступати на ті самі граблі”

Якщо жінка вже побувала в шлюбі і він закінчився невдало, то вдруге входити в ту саму воду вона не хоче. З’ясування стосунків, розставання, поділ майна виявляються непростими випробуваннями для психіки. Переживши все це одного разу, дама боїться повторення того ж самого в новому шлюбі. Вона підсвідомо налаштовується на невдачу. Крім того, у підтримці страху й невпевненості чимало може допомогти й оточення, навішуючи свої ярлики та привласнюючи штампи.

“Своя свобода дорожча”

Дівчата не бажають відмовлятися від своїх звичок або змінювати їх через заміжжя. Вони звикли до певного способу життя. Пробіжка, курси водіння, заняття англійською мовою, фітнес, зустріч у кафе з подругами. Майбутньому чоловікові доведеться вклинюватися між цими справами. А якщо йому захочеться займати все більше й більше простору та часу своєї обраниці, то зіткнення інтересів неминуче.

Важко прийняти рішення поміняти сформований спосіб життя і свою свободу на сімейне життя. І навіть якщо дівчина зустрічає гідного кавалера, то не поспішає виходити за нього заміж. Швидше за все, вона дотримуватиметься вільних стосунків.

“Пелюшки-розпашонки – не для мене”

Є жінки, яких лякає перспектива народжувати дітей. Хтось усвідомлено обирає для себе життя “чайлдфрі”. Добре, якщо дівчині вдасться зустріти і полюбити чоловіка, який дотримується аналогічних поглядів. Але все ж у розумінні більшості людей шлюб без дітей – це не сім’я. Навіщо він, якщо не для продовження роду?

Деяких дам лякає необхідність “випасти” з життя на кілька років у зв’язку з народженням і вихованням дітей. А якщо ще й чоловік не зможе належним чином забезпечувати сім’ю і виникнуть матеріальні труднощі? Або після народження дитини йому перестане подобатися дружина, або він зустріне іншу? І подібних страхів у жінки виникає багато.

“Кавалерів на мій вік вистачить”

Незаміжні жінки дедалі частіше мають привабливіший вигляд і ведуть активніший спосіб життя порівняно з тими, хто перебуває у шлюбі. Вони самі себе забезпечують. Заробляють стільки, скільки їм потрібно на життя. Займаються тим, що їм подобається. Від шлюбу не бачать практичної користі.

У них і так є все, що їм потрібно. А чоловічу увагу, захоплені погляди та компліменти можна отримати і поза заміжжям. Нові знайомства і романи підігрівають почуття і змушують тримати себе в тонусі.

“Всі мужики сво…”

Це універсальний аргумент. Особисті розчарування, невдалі приклади подруг, завищені очікування – все це дає підстави говорити про те, що справжні чоловіки перевелися. Жінки не прагнуть розгледіти переваги в потенційному нареченому і ставлять на ньому хрест, думаючи, що “всі вони такі”. У нашій країні, як і в усьому світі, можна спостерігати сумну тенденцію. Дами розучилися бачити гідних кавалерів. Вони бояться навіть пробувати, заздалегідь побоюючись розчарувань.

Звичайно, альфонси, мамині синки нікуди не поділися. Але парадокс у тому, що, боячись пов’язати своє життя з таким чоловіком, жінка саме такого і притягує. Українські пані історично звикли все тягнути на собі, бути такими собі “мужиками в спідниці”. Самі все вирішують, працюють за двох, сподіваються тільки на себе.

Міфи та стереотипи про щасливе заміжжя

Коли в дівчини запитують: “Чому не хочеш вийти заміж?” – дехто відповідає, що вже вік підійшов такий, що хороші наречені розібрані, а в поганих усі недоліки здалеку видно. Якщо для чоловіка 30 років можна вважати часом розквіту і високого попиту як кавалера, то для жінки 30 років – це вже зовсім інший рубіж.

Прийнято негласну думку, що якщо тридцятирічна жінка не була заміжня, то з нею щось не так. Це вік старої діви, після якого шанси вдало вийти заміж різко зменшуються. Саме такі установки змушують дам зробити неправильні висновки. Надія побудувати щасливе особисте життя випаровується.

Є й інші міфи щодо віку 30 років:

• Після 30 років незатребуваними залишаються тільки дівчата, у яких є якась прихована вада.

Таке твердження докорінно невірне. Ритм сучасного життя відрізняється від того, який був, скажімо, 50 років тому. Люди дорослішають пізніше. У західних країнах у цьому віці жінки тільки починають замислюватися про створення сім’ї. Така ж тенденція спостерігається і в Україні.

• Після 30 знижуються репродуктивні здібності.

Судячи з усього, це теж застаріле уявлення. Дослідження сучасних учених довели, що оптимальний вік жінки для народження дитини – 34 роки. Це максимально благополучний час для зустрічі мами й малюка.

• Після 30 років різко скорочується кількість кандидатів на руку і серце дівчини.

Далеко не всі чоловіки вибирають для сімейного життя молоденьких дурних дівчаток. Вони просто ще не готові ставати дружинами і матерями. На відміну від них, у 30-річної дами є і життєвий досвід, і зріла краса.

• Чоловікам більше подобаються молоденькі блондинки.

Згідно зі статистикою, середній вік, у якому жінки одружуються, – 30 років. Колір волосся при цьому неважливий.

Представниці прекрасної статі занадто великого значення надають стереотипам. Сумно, коли чиясь упереджена думка заважає іншим бути щасливими. Не варто вірити подібним висловлюванням:

• “Не вважай себе найрозумнішою. Вчиняй, як інші”.

Таке твердження суперечить духу сьогодення. Якщо життя за шаблонами колись і вважалося нормальним, то зараз час забути про такий стереотип. У кожної жінки свої цілі. Реалізовувати їх з оглядкою на думку інших, значить, намагатися жити не своїм життям.

• “Скоріше виходь заміж, поки краса не потьмяніла”.

Заміжжя і сімейне життя не залежать від в’янення молодості. Жінці потрібно зберігати свій шарм, бути доглянутою, стежити за здоров’ям. Тоді вона буде приваблива в будь-якому віці.

• “Обирай чоловіка за розрахунком”.

Виходити заміж за коханням чи за розрахунком – особистий вибір кожної жінки. В ідеалі, звісно, краще, щоб і дім повна чаша, і життя в коханні та злагоді. Але якщо поєднати не виходить, то кожна обирає те, що їй ближче.

• “За допомогою дитини можна міцно прив’язати чоловіка до себе”.

Викиньте з голови це упередження. Первинними завжди є любов і повага. Якщо їх немає, діти не допоможуть це знайти. Щасливу сім’ю дитина зробить ще щасливішою. Якщо ж між подружжям не все гладко, то поліпшити свої стосунки з народженням чада навряд чи вдасться.

Як відповідати близьким на запитання про те, чому не хочеш вийти заміж

Приказки

У нас багато прислів’їв і приказок, які відсилають до невизначеного часу: “Після дощику в четвер”, “На китайський Великдень” або “Коли рак на горі свисне”. Можете вдатися до цитати з твору Омара Хайяма: “Ти краще будь один, ніж разом із ким попало”. Якщо вам до вподоби такий варіант відповіді, користуйтеся.

Гумор

За допомогою гумору ви знайдете вихід із багатьох словесних ситуацій. Вдавшись до жарту, можна відповісти і ємко, і необразливо. Гумор поверне гарний настрій, навіть якщо настрій на нулі. Якщо ви ведете розмову зі щирою посмішкою, то сказане сприйматиметься в позитивному ключі. Спробуйте використовувати такі фрази:

• “У мене зараз зовсім немає часу. Комусь же потрібно рятувати цей світ”.
• “Пропозиція, від якої я б не змогла відмовитися, поки не надійшла”.
• “Треба ж бути комусь прикрасою цього світу”.

А ось до такого варіанту можна вдатися, якщо запитання ставлять колеги: “А ви вже гроші на подарунок збираєте?”

В одному старому англійському анекдоті розповідається про дівчину, яка терпіти не могла ходити на весілля через те, що її літні тітоньки там постійно підступали до неї з питанням: “А коли ж ти?”. Одного разу, прийшовши на похорон одного дідуся, дівчина поставила те саме запитання кожній зі своїх тітоньок по черзі. Більше про це старенькі її не питали.

Універсальна відповідь

На запитання про те, чому не хочеш вийти заміж, дайте відповідь зустрічним запитанням: “З якою метою цікавитеся?”. Звучить це набагато ввічливіше, ніж, наприклад: “Чому ви запитуєте?” або “Навіщо вам це треба знати?”, – але водночас дає змогу гідно відповісти на нетактовне запитання.

Прийміть удар

Скористайтеся прийомами відходу від конфліктної ситуації. Один із дієвих – психологічна амортизація. Полягає він у тому, що ви ніби приєднуєтеся до сказаного співрозмовником. Перефразуйте сказану ним фразу без роздратування і злості: “Правда ваша, я все ще незаміжня”. Переформулюйте запитання співрозмовника в ствердні тези. При цьому будьте спокійні, не піддавайтеся на можливі провокації. Якщо триматимете емоції під контролем, то тема швидко вичерпається.

Для того щоб зробити усвідомлений вибір, потрібно відбутися як особистість. Найчастіше це буває підсумком довгої роботи з практикуючим психологом або психотерапевтом. Жінка здатна на це, тільки коли розібралася в собі і повністю себе розуміє.

Уже виявлено несвідомі сценарії, проаналізовано способи психологічного захисту і проведено роботу над душевними травмами. Після цього їй стають зрозумілими справжні потреби, і вона може усвідомлено вибрати з них ту, яка є більш значущою зараз.

Усвідомлений вибір відбувається таким чином. Жінка визнає для себе важливою потребу в заміжжі. Потім вона аналізує інші свої потреби і виявляє, що потреба в усамітненні є не менш важливою. Після цього вона визначає, яка з цих потреб для неї наразі більш значуща.

Можливо, дама розуміє, що в неї насправді немає потреби виходити заміж. Психологи кажуть, що найчастіше установка “не хочу заміж” є не справжнім бажанням представниці прекрасної статі, а її психологічним захистом.

Підбиваючи підсумки, варто сказати про те, що небажання жінки виходити заміж може бути як її свідомим вибором, так і неусвідомленою установкою. Якщо вона чітко розуміє, що не хоче пов’язувати долю з іншою людиною, а бажає прожити своє життя так, як вважає за потрібне, – це її абсолютне право.

Однак якщо вона вирішує не вступати в шлюб через поганий досвід подруги чи дитячу травму, то це вже не її справжнє рішення. Те саме стосується ситуації, коли близьке оточення навіює їй, що обов’язково потрібно виходити заміж і народжувати дитину.