Методи цілепокладання і як вони допомагають реалізувати мрії

Методи цілепокладання багато в чому прискорюють процес досягнення бажаного. Ні для кого не секрет, що чітка постановка цілей, заснована на правильному формулюванні того, що в кінцевому підсумку ви хочете отримати, – це вже половина успіху. “Я хочу весілля” – це некоректно, адже бажання може означати, що ви опинитеся свідком на одруженні подруги.

А ось побажання “я хочу зустріти чоловіка, з яким знайду справжнє щастя і зможу створити сім’ю” вже набагато точніше. Давайте ж розберемося, чому так важлива коректна постановка цілей і як методи цілепокладання допомагають їх досягти.

Що таке цілепокладання

Цілепокладання – це процес вибору і постановки цілей, який може відбуватися усвідомлено або несвідомо. Його важливість важко переоцінити, адже саме вміння правильно визначати мету та йти до неї визначає життєвий та діловий шлях.

Цілі так чи інакше присутні в житті кожного з нас. Хтось ставить їх самостійно, хтось слідує нав’язаним ззовні: родичами, оточенням, соціумом. Скласти іспити, закінчити коледж чи виш, знайти роботу з високим заробітком – найпопулярніший перелік завдань у житті кожної людини. Цілі є не тільки в окремо взятої особистості, а й у бізнесу, корпорацій: розширити охоплення аудиторії, збільшити продажі, обіграти суперників тощо.

Від того, як ви визначите свої наміри і підсумковий результат, залежатиме не тільки успішність і ефективність, а й життєва стратегія загалом. Жодні принципи та методи цілепокладання не допоможуть, якщо воно має хаотичний характер. Це призводить до того, що в людини немає конкретного шляху і радості від досягнутого. Вона, як м’ячик у пінг-понгу, летить туди, куди її спрямували інші, швидко змінюючи траєкторію залежно від оточення, базових потреб і супутніх обставин.

Це правило справедливе і для ділової сфери. Бізнес, який не має чітких уявлень про те, до чого йде, менш конкурентоспроможний і майже не має шансів затриматися на арені.

Усвідомлення того, чого потрібно досягти, передбачає виважений вибір цілей, які збігаються з внутрішніми бажаннями та потребами людини, вписуються в поточну ситуацію. Кожен повинен прагнути до розуміння своїх справжніх прагнень і потреб. Тоді ви житимете в гармонії із самим собою та навколишнім світом.

Основа і завдання цілепокладання

Цілепокладання безпосередньо залежить від потреб і мотивації:

• Потреба – це стан потреби в психологічному або матеріальному факторі. Найзнаменитіша система потреб людини описана в піраміді Абрахама Маслоу. У ній він зібрав усе необхідне людині від нижніх рівнів до верхніх, від фізіології та безпеки до духовного розвитку.
• Цілі кожен ставить залежно від потреб, необхідних йому тут і зараз. Якщо важливо відбутися в кар’єрному розвитку, то людина визначить для себе мету – обійняти високу посаду. Якщо на першому місці саморозвиток, то метою буде оволодіти якимось знанням або набути навичку.
• Мотивація – це те, що змушує людину діяти, підтримує інтерес. Якщо мету поставлено невірно, то й бажання досягати її не буде. Тому рівень вмотивованості відіграє важливу роль під час досягнення чого-небудь.

Правильна постановка цілей може сприяти:

1. Підвищенню результативності. Усвідомлене цілепокладання, що враховує ціннісні орієнтири та потреби, підвищує мотивацію, яка, своєю чергою, сприяє досягненню високого результату з найменшими зусиллями.
2. Правильному розставлянню пріоритетів. Значущим стає те, що спрямоване на реалізацію поставлених завдань.
3. Раціональному управлінню часом. Постановка мети вимагає певного часового обмеження і конкретного планування діяльності у встановлених періодах.
4. Цілісному баченню життя і діяльності. Усі орієнтири будуть розставлені чітко по своїх місцях. У бізнесі покращиться структуризація і локальні завдання. Досягнення запланованого результату принесе багато позитивних моментів: радість і задоволення, прилив сил для нових звершень тощо.

9 класичних методів і прийомів цілепокладання

1. Це абревіатура з перших літер критеріїв, покладених в основу грамотного цілепокладання. Вона використовується для невеликих і короткострокових завдань. Для ґрунтовних цілей, що вимагають витрат часу, є її доповнений варіант.

Ця система постановки мети свідчить, що вона має бути:

• Specific – конкретною, тобто чітко поставленою. В іншому разі немає гарантії, що ви отримаєте задуманий результат.
• Measurable – вимірною. Критерій передбачає кількісні показники, які відобразять реалізацію задуму.
• Achievable – досяжною. Під час постановки мети людина має чітко розуміти, чи вистачить у неї внутрішніх і зовнішніх ресурсів на її реалізацію. Досягнуте допомагає розвиватися і рухатися далі, вірити в себе й отримувати потужну мотивацію. Не варто ставити собі заздалегідь провальне завдання – це тільки збільшить рівень стресу і принесе нещастя.
• Realistic/Relevant – реалістичною/актуальною. Мета має бути орієнтована на результат або досягнення ефекту, а не на процес. Ви можете прагнути прочитати популярні книжки з психології, але якщо не буде усвідомлення, навіщо це потрібно, то час і зусилля будуть витрачені даремно.
• Time-limited – визначеної за часом. Термін реалізації необхідно встановлювати для будь-якої мети.

2. Цей метод цілепокладання додає до попереднього ще два критерії, вказуючи, що результат має бути evaluate (оцінюваний) і re-do (коригований). Тобто підсумок має бути розділений на етапи, кожен з яких аналізується відповідними способами. У результаті отриманих даних мету потрібно піддавати корекції.

Цей принцип уже можна використовувати для великих проєктів або цілей, що вимагають великої кількості часу, оскільки він має більшу гнучкість і може бути підлаштований під обставини, що змінилися, або наміри.

3. Mind-карти. Методика передбачає створення інтелектуальної карти, що відображає всі аспекти мети або проекту. За допомогою мозкового штурму підсумковий результат дробиться на чотири складові рівні:

• мета або проєкт;
• вектори розвитку або одна зі сторін проєкту;
• у кожному векторі – проміжний результат, який слугує перехідною сходинкою до підсумкового;
• найменший підсумок, який веде до проміжного.

У центр майнд-карти ставиться мета. Після вона всебічно аналізується і ділиться на складові її напрямки. Потім у кожному з них прописується один бажаний проміжний результат і той, який до нього приведе.

Під час створення інтелект-карти для короткострокової мети можна додати настанову, що найменші результати мають бути досягнуті, наприклад, упродовж тижня, а проміжні – упродовж місяця чи двох.

4. Цілепокладання за Браяном Трейсі. Цей експерт з особистісного розвитку та менеджменту пропонує записати 10 цілей на рік, використовуючи минулий час, щоб вони здавалися вже досягнутими. Серед них потрібно вибрати тільки одну, яка найбільш важлива або змінить ваше життя на краще, і розібрати її за SMART-методикою цілепокладання.

5. Дерево цілей. Такий метод цілепокладання, як дерево цілей, почасти нагадує інтелектуальну мапу або генеалогічне древо. В основі потрібно записати підсумковий результат, від нього сформулювати найближчі завдання, до кожного завдання прописати свої тощо. Поруч із кожною позицією вказуються необхідні для її реалізації ресурси.

6. Проектна постановка цілей. Якщо умови реалізації мети мінливі, то ця методика буде дуже доречною. Вона допускає підстроювання під мінливу реальність, водночас дає змогу не випускати з уваги кінцевий результат. Проектна система постановки цілей Г. Архангельського на початковому етапі рекомендує визначити абстрактний рівень, тобто цінності, життєві сфери, пріоритети, з якими буде пов’язана мета.

Результат визначається так, щоб він не суперечив встановленим принципам. Відмінністю від методики SMART є те, що далі бажаний підсумок ділиться на рівні складності, а не завдання. Тимчасові рамки визначаються не конкретною датою, а проміжком, у якому мета має бути реалізована.

7. Колесо життєвого балансу. Цей метод цілепокладання допоможе визначитися з першорядними напрямками, в рамках яких потрібно проводити роботу і досягати результатів. Коло ділиться на сектори, що відповідають життєвим інтересам, кожен з яких далі оцінюється за 10-бальною системою. Зону задоволеності зафарбовують. Інтересами, які отримали найменшу оцінку, і потрібно займатися насамперед.

8. Метод цілепокладання BSQ. BSQ – think Big, act Small, move Quick (думай масштабно, дій поступово і рухайся швидко). Кожному з трьох тверджень відповідає свій етап.

По-перше, постановка масштабної, конкретної мети. Сформулюйте її узагальнено одним реченням або словосполученням. Метод передбачає рух від загального до часткового. Поставивши перед собою завдання досягти значного результату, переходьте на конкретні кроки, які потрібно зробити для її реалізації. На цьому етапі навіть найбільш нездійсненні цілі не повинні вас лякати.

По-друге, поступова дія. Тобто необхідно визначити етапи та кроки, які приведуть до досягнення мети. Наприклад, якщо ви хочете зробити дорогу покупку, то потрібно визначитися з підсумковою вартістю, розділити її на проміжки часу і почати відкладати отриману суму. На цьому етапі краще продумати все до дрібниць. Такий підхід дасть вам ясну картину дій для отримання результату.

Ну і по-третє, швидке просування. Потрібно встановити часові рамки. Кожній продуманій раніше дії слід задати термін виконання. Наприклад, відкладати по 12 тисяч рублів до 15 числа кожного місяця. Так ви триматимете процес під контролем і поставитеся до нього відповідально.

Метод є ефективним, оскільки передбачає чітке планування кожного кроку, який робить поставлену мету посильною і здійсненною.

9. Метод постановки цілей OGTM. Серед методів цілепокладання та планування можна виокремити ще й систему OGTM (Objectives, Goals, Tactics and Metrics – цілі, завдання, тактика та показники). Вона дієва в реалізації довгострокових завдань.

Помилки, що заважають грамотному цілепокладанню

Методи і способи цілепокладання не будуть ефективними за наявності таких помилок:

1. Дії неякісно визначені: немає дедлайнів, кінцевий підсумок сформульовано розмито, немає способу виміряти результат.
2. Недосяжні цілі. При зарплаті в 50 тисяч навряд чи вийде накопичити мільйон за рік. Поставивши свідомо нереалізовану мету, людина ризикує, як мінімум, засмутитися, гірше того – знизити самооцінку і розчаруватися в житті. Реалістичність мети – важливий критерій при її постановці.
3. Справи не відсортовані за важливістю, або пріоритети розставлені неправильно. Така помилка призводить до того, що людина витрачає багато часу і сил на те, що їй насправді не потрібно.
4. Відсутнє планування. Наявність чітко розписаних кроків економить час, енергію і кількість витрачених зусиль.
5. Немає проміжного підбиття підсумків. Контролюючи й аналізуючи процес, ви зможете коригувати план і збільшувати ефективність дій.

Діяти більш усвідомлено й отримувати від цього радість допомагає цілепокладання. Без нього життя витікає, як вода крізь пальці, бо людина пливе за течією, не розуміє, що потрібно саме їй, відповідно, не отримує задоволення. Несвідомі імпульси можуть зіграти з нею злий жарт, адже в цій царині є й негативні сторони: страхи, комплекси, руйнівні установки тощо. Тому вміти правильно визначати свої потреби, ставити цілі та досягати їх – шлях до щастя.