Поняття “інформаційна грамотність” стало результатом розвитку сучасних технологій. Цифрова епоха дає змогу перетворити в комп’ютерний код не лише шедеври літератури, а й твори живопису та скульптури. А отже, в Інтернеті ми можемо знайти абсолютно все: від формули швидкості світла до точних пропорцій фігури Венери Мілоської. І навіть переглянути перший у світі кінофільм.
Колись вражені “Прибуттям поїзда” люди вибігали з кінотеатру, побоюючись за своє життя. Сьогодні ж ми можемо лише посміятися над цим. Але ось інформаційну безграмотність точно не назвеш кумедною. Велика кількість різноманітного контенту (як у Мережі, так і офлайн) вимагає вміння швидко й оперативно знаходити те, що потрібно. Як же розвинути інформаційну грамотність?
Поняття інформаційної грамотності
Почнемо з розмежування понять інформаційної та комп’ютерної грамотності.
Комп’ютерна грамотність має на увазі навички роботи з комп’ютерними технологіями, тоді як інформаційна грамотність – з інформацією в принципі: у бібліотеці, Інтернеті тощо. І хоча терміни нерідко згадуються разом, вони можуть не мати нічого спільного.
Розглянемо визначення інформаційної грамотності. Це вміння визначати інформаційну потребу, а також шукати, обирати, оцінювати та інтерпретувати потрібну інформацію, незалежно від того, в якому вигляді користувач її знайшов.
Це визначення інформаційної грамотності містить у собі дві категорії, які часто не згадуються в інших варіантах терміна.
- Уміння висловлювати потребу в інформації. Висловлюючись мовою сучасних педагогічних методик, цей аспект можна назвати визначенням межі між незнанням і знанням. На цьому етапі людина ще не шукає інформацію і не формує запит, а лише розуміє, що їй потрібні нові відомості.
- Уміння інтерпретувати інформацію. Тобто не просто зафіксувати її в якомусь вигляді, а опрацювати, засвоїти її та зробити певні висновки. На цьому етапі необхідно висловити підсумки пошуку і сформувати новий інформаційний продукт.
Загалом можна вважати, що інформаційна грамотність є технологією навчання. Формується вона на основі таких навичок:
- Визначити необхідність нової інформації для розв’язання будь-якого завдання.
- Сформувати стратегію пошуку, поставивши важливі запитання.
- Знайти потрібну інформацію.
- Визначити, наскільки знайдений матеріал відповідає запиту, структурувати та проаналізувати його.
- Оцінити точність, достовірність і якість інформації.
- Висловити особисте ставлення до знайденого матеріалу.
- Представити свою точку зору або розв’язання проблеми самому собі чи аудиторії.
- Зрозуміти, що навички інформаційної грамотності в розв’язанні навчальної задачі можна використовувати в будь-якій сфері.
Алгоритм пошуку інформації
Пошук інформації поділяється на кілька етапів:
- Етап 1. Визначення інформаційної потреби: Яке завдання стоїть переді мною? Яку інформацію мені потрібно знайти?
- Етап 2. Визначення джерел інформації. Де шукати матеріал: в Інтернеті, книжках чи на телебаченні? До яких джерел звернутися: первинних, вторинних чи третинних?
- Етап 3. Виявлення місця розташування або безпосередньо пошук інформації. Де шукати матеріал? Кого можна попросити про допомогу?
- Етап 4. Аналіз та оцінка знайденого матеріалу. Як визначити, чи достовірна інформація?
- Етап 5. Структурування та зберігання інформації. Як об’єднати інформацію з кількох джерел?
- Етап 6. Ефективне використання інформації з дотриманням етичних норм. Як працювати з матеріалом, щоб не порушити авторські права його творців?
- Етап 7. Формування нової інформації та її презентація. Як презентувати новий інформаційний продукт?
Грамотна в інформаційному плані людина розуміє, коли варто зупинити пошук інформації. Зібрати весь доступний матеріал не вийде. Завдяки інформаційній грамотності можна визначити, що знайдено вже достатньо відомостей і досягнуто точки насичення. Далі нові знання вже не засвоюються, навіть якщо доступно ще багато джерел.
Ознаки інформаційної грамотності в людини
Наявність інформаційної грамотності дає змогу:
- визначати вплив на інформацію медіаресурсів і форм її подання в них;
- ухвалювати поінформовані рішення;
- отримувати відомості про навколишнє середовище;
- створювати відчуття єдності;
- брати участь у діалозі;
- підтримувати безперервне навчання;
- створювати нову інформацію;
- критично мислити;
- реалізовувати творчий потенціал із залученням медіа;
- використовувати медіаресурси в безпечній та відповідальній манері;
- брати участь у житті сучасного суспільства та глобальної мережі.
3 рівні інформаційної грамотності сучасної людини
Показники інформаційної грамотності можна поділити на кілька рівнів:
Високий рівень
Він передбачає:
- розуміння важливості інформації в питанні вирішення певного завдання;
- формування стратегії пошуку даних;
- здатність самостійно шукати матеріал;
- оцінка, аналіз, структурування знайдених знань;
- формування власного ставлення до отриманої інформації;
- представлення своєї точки зору про матеріал аудиторії;
- навички програмної обробки інформації.
Середній рівень
Він передбачає:
- неповне розуміння важливості інформації в питанні розв’язання задачі, обмежені можливості формування стратегії пошуку матеріалу;
- пошук інформації частково з чиєю-небудь допомогою;
- неповна оцінка, аналіз і структурування матеріалу, а також формування ставлення до нього;
- труднощі в презентації своєї точки зору аудиторії;
- обмежені можливості програмної обробки інформації.
Низький рівень
Означає:
- нерозуміння важливості інформації у вирішенні завдання;
- відсутність навичок формування стратегії пошуку матеріалу;
- пошук інформації здебільшого з чиєюсь допомогою або тільки за інструкцією;
- неможливість оцінювання, аналізу та структурування знайденої інформації та формування ставлення до неї;
- труднощі в поданні точки зору про знайдений матеріал аудиторії.
- програмне опрацювання інформації можливе лише зі сторонньою допомогою, за детальною інструкцією.
Чи можна навчитися інформаційної грамотності
Навчання інформаційної грамотності та цифрової грамотності нині можна охарактеризувати як спонтанне та несистематизоване. Зазвичай медійно-інформаційна грамотність і безпека формуються в людини без участі певного освітнього посередника. Тобто кожен набуває цієї навички самостійно, без навчального плану. Людині доводиться користуватися порадами інших людей і копіювати їхні моделі поведінки, аналізувати свої та чужі помилки. Здобути знання з посібників доволі важко, і таке рідко відбувається.
Очевидно, що інформаційна грамотність як компонент функціональної грамотності має входити в освітню програму, потрібен систематичний підхід у навчанні цих навичок. Згідно з дослідженнями, існують три типові моделі, які можна використовувати для розв’язання завдання.
- Виш включає в освітню програму певні предмети, що стосуються інформаційної грамотності. Таким чином створюються спеціальні дисципліни та програми.
- ВНЗ формують стратегію накладання освітніх програм, ґрунтуючись на думці, що навчання інформаційної грамотності та інформаційної безпеки з використанням ІКТ повинно увійти до навчальних планів з усіх дисциплін. Ба більше, отримувати такі знання мають не тільки студенти, а й викладачі.
- Виш впроваджує медіаосвіту в неформальний, практичний спосіб: у програми з певних предметів, замість них або формуючи їхнє перехресне використання.
Усі три моделі ґрунтуються на тому, що інформаційна грамотність та інформаційна культура – це базові вміння, що лежать в основі інших навичок. Відповідно, їх мають викладати в межах окремого предмета, а не колективної практики. Логічніше розглядати їх як систематичну інтеграцію всіх зазначених компонентів, що також має містити систему цінностей, уміння критично мислити, а також творчий початок. Ця навичка дає людині засоби і можливості для активного розвитку своїх компетенцій та участі в динамічному соціумі.
Інформаційну грамотність можна викладати на трьох рівнях.
Елементарний рівень
Що він передбачає:
- під час навчання використовуються переважно друковані матеріали (навчальні посібники, ілюстрації тощо);
- учні не задіюють комп’ютери;
- викладач дає матеріал усно, як інструмент роботи в аудиторії він складає історії;
- час від часу використовуються прості презентації;
- робота з медіаінструментами здійснюється на елементарному рівні, студенти можуть вмикати комп’ютери та запускати програми, але працювати з ПЗ – ні;
- учні не мають повного доступу до бібліотек.
Базовий рівень
Що він передбачає:
- під час навчання використовуються як друковані, так і електронні матеріали;
- студенти нерідко можуть працювати з комп’ютерами;
- викладач мотивує учнів активно оперувати інформацією – записувати та слухати тексти, фотографувати, фіксувати аудіоматеріал;
- у студентів є доступ до бібліотек;
- головним аспектом є переваги застосування інформації та відповідальність.
Просунутий рівень
Що він передбачає:
- під час навчання використовуються різні джерела інформації;
- учні мають доступ до комп’ютерів на кожному занятті;
- студенти постійно працюють з різними інформаційними технологіями;
- використовуються складні презентації;
- учні мають постійний доступ до бібліотек.