Чому це відбувається? Є безліч причин, через які людина перестає довіряти людям, які її оточують. Найчастіше це стосується рідних і близьких, але іноді це почуття поширюється практично на всіх, аж до самого себе.
Що з цим робити? Насамперед потрібно зрозуміти, чому виникла недовіра і чи були передумови до цього настільки серйозними. Після цього можна братися до роботи з собою. Довіра – дуже важлива складова нашого життя, тому варто прислухатися до порад психологів і повернути віру в людей.
У чому проблема довіри
Ми постійно чуємо від філософів, психологів про те, що людям треба довіряти, що довіра полегшує існування, приносить гармонію у внутрішній світ людини. Але як навчитися довіряти, як жити без зайвих переживань, які інколи не мають жодних підстав і тільки руйнують стосунки з оточуючими людьми?
Потреба людини в наявності кола близьких, друзів, яким можна довірити найпотаємніше, зумовлює нормальний розвиток особистості. Іноді після зради, брехні та інших проблем індивідуум бажає повернутися назад, у первісний стан, начебто жодних зіткнень із реальним світом не було. Потім він намагається шукати способи та шляхи для того, щоб навчитися знову довіряти оточуючим.
Звідки береться довіра чи недовіра? Потрібно сказати, що в окремої особистості рівень довіри безпосередньо залежить від життєвого досвіду. Важливим є перший рік після народження, адже людина в цей період відчуває повну довіру до світу й оточуючих (особливо до мами). Якщо перший рік малюка проходить у любові, ласці, постійній турботі, то довіра не порушується. У несприятливій ситуації виникає тривожність, а слідом за нею недовіра до світу загалом.
Людина виростає похмурою, вічно очікує якогось підступу, відштовхує від себе оточення, не може вибудувати з ним жодних стосунків. І ні, це не надмірна обережність, як вважає багато хто. Насправді це недовіра, невпевненість у собі та своїх силах.
Навіщо вчитися довіряти
Довіра – це психологічна категорія. Вона наділяє індивідуумів особливими, можна сказати, унікальними, повноваженнями. Зазвичай це виражається в цілковитій емоційній відкритості. Ця психологічна категорія трапляється тільки у світі людей, у тваринному світі вона відсутня.
Оскільки кожен сприймає довіру по-своєму, то поведінка, глибина і чистота почуттів людей у цьому плані будуть різними. Усі обпікаються рано чи пізно. Довіра може зникнути внаслідок вчинків, сказаних чи, навпаки, несказаних слів. Без неї теж неможливе наше існування. Довіра дає певне відчуття захищеності, можливість невеликої психологічної розрядки.
Іншими словами, кожному просто необхідне місце, люди, з якими можна розслабитися, не сканувати обставини та бути тим, ким ти є насправді.
Це почуття стосується всіх сфер нашого життя, необов’язково тільки однієї. Наприклад, чоловік може розповісти подрузі найпотаємніший секрет, але ніколи не довірить їй свою машину. А жінка спокійно залишає своїх дітей сусідці по сходовому майданчику, ключі від квартири (наприклад, коли виходить на роботу в нічне чергування), але ніколи не розповість їй про свої особисті переживання, конфлікти зі свекрухою.
Таким чином, абсолютну і тотальну довіру можна зустріти вкрай рідко. Це пов’язано з тим, що люди просто не можуть виправдати настільки високі очікування інших.
Як показує практика, приблизно до середини життя вже є негативний досвід у цій сфері. Він залежить від того, скільки разів людина шукала в собі сили для того, щоб після обману, зради чи іншої ситуації навчитися знову довіряти оточуючим.
Природно, неможливо змінитися відразу. Але потреба в людині, яка буде опорою і підтримкою, якій можна довіритися, з ким не відчуєш себе самотнім, нікуди не зникає. Поруч завжди потрібен той, хто допоможе втримати емоційну рівновагу. Ця людина має бути щирою, розуміючою, готовою вислухати. Тільки за такого спілкування життя стане наповненим.
Це пов’язано з тим, що кожна людина у стосунках перевіряється роками. За тривалий час завжди можна дізнатися, на що вона здатна, що можна очікувати в тій чи іншій ситуації.
Це, звісно ж, ніяк не характеризує особливості особистості. Саме тому так складно і завжди болісно сприймається зрада коханої людини, зрада друзів, обман близьких. Річ у тім, що рівень довіри до людей, яких ми знаємо найдовше і, як нам здається, найкраще, завжди завищений. Тому необхідно навчитися оцінювати людину, підсвідомо встановлювати межі, скільки б часу ви не були знайомі.
У разі довіри потрібно знайти для себе золоту середину: не можна бути закритим від усіх, не довіряти абсолютно нічого і нікому, але й бути гранично відвертим, довіряти людині з перших хвилин знайомства теж неправильно. Рівень довіри до людей, оцінка оточення, адекватна близькість, уміння прислухатися до себе – все це характеризує психологічну зрілість окремої особистості.
Досвід можна набути, навіть якщо вас жодного разу не зраджували, не обманювали. Такий досвід називається душевним. Наприклад, до нього належать прочитані книжки, переглянуті телепередачі, події особистого життя друзів тощо. Такий досвід може сприяти формуванню близьких стосунків і, відповідно, встановленню їхнього типу.
Дуже шкода, що багато хто з часом втрачає здатність довіряти оточуючим. Люди завжди пам’ятають про пережиті раніше ситуації, і біль зради не дає їм забути все, що сталося, а змушує закритися від усіх і більше ніколи й нікого не впускати у своє життя.
3 кроки, щоб навчитися довіряти
Зауважимо, що відсутність довіри – це ще не вирок. Припустимо, людині не вдалося в дитинстві отримати бажану дозу батьківської любові, тож вона стала закритою і не довіряє нікому. Однак коли вона стане дорослою, зможе змінити цю ситуацію. Головне, щоб було бажання.
Існує ефективна методика, розроблена психологами, яка допомагає розвинути довіру. Вона включає кілька етапів:
Пошук причин
Спочатку потрібно поміркувати про те, звідки у вас виникла недовіра. Якщо це пов’язано з невеликим негативним досвідом (наприклад, вас обдурили), то не варто робити глобальних висновків і підозрювати в нечесності абсолютно всіх навколо. Тип такого мислення можна назвати незрілим (дитячим). У цій ситуації психологи радять проаналізувати подію, постаратися пробачити людям, які обдурили вас, а потім “відпустити” минуле.
Опрацювання причин
Наступний етап методики передбачає письмову роботу. Що це означає? У зошиті (блокноті) запишіть, які, на ваш погляд, психологічні установки заважають довіряти людям. Наприклад: навколо багато чоловіків, які є шлюбними аферистами; у світі панує зрада й обман; у країні процвітає корупція, а отже, навіть лікарям не можна вірити; за спасибі ніхто й кроку не ступить тощо.
Наприклад, ви загубили пластикову картку, а хлопець, який знайшов її, зв’язався з вами і повернув без натяку на винагороду; ви придивлялися до мультиварки, але продавець відрадив її купувати і по секрету сказав, що вона неналежної якості. І таких випадків ви можете згадати дуже багато. Усі вони доводять, що люди можуть бути чесними, безкорисливими та добрими.
Позитивна установка
На останньому етапі ви маєте спробувати відключити в собі суворого внутрішнього “цензора”, який постійно шукає прихований сенс, підступ. Потрібно усвідомити, що в усьому має бути міра: у довірі до людей, у критичності щодо них тощо. Ґрунтовно налаштуйтеся на позитивне сприйняття оточуючих. Тільки так ви пізнаєте, як навчитися довіряти людям.
Процес перевиховання особистості виглядає приблизно таким чином. Звісно, варто зважати на те, що ніхто не закликає довіряти абсолютно кожному та не проявляти пильність у стосунках, але й позбутися надмірної недовірливості теж не завадить. Якщо ви не в змозі самі розв’язувати свою проблему, то можете звернутися до фахівця. На консультаціях він допоможе вам у всьому розібратися, розкласти по поличках. Витрачені зусилля обов’язково будуть виправдані.
Довіритися кому-небудь – це означає послабити контроль. Наприклад, жінки, які взяли на себе дітей, чоловіка, домашні справи та інше, настільки звикли тримати все під контролем, що навіть не можуть трохи розслабитися. Але в таких ситуаціях потрібно прибрати тотальний контроль, довіряти своїм дітям виконання домашнього завдання, дати їм можливість самим відповідати за свої вчинки, дозволити чоловікові допомогти з хатніми справами, і тоді прийде полегшення, життя заграє новими барвами.
Кому не можна довіряти
На жаль, на життєвому шляху трапляються люди, яким у жодному разі не можна довіряти, інакше висока ймовірність обпектися.
До категорії таких людей належать:
- патологічні брехуни, які обманювали не раз і навіть були спіймані на своїй брехні;
- люди, які обмовляють інших (важливо пам’ятати, що наклеп є однією з форм брехні);
- люди, які постійно не виконують свої обіцянки та навіть не прагнуть до цього (потрібно звертати увагу на вчинки, а не на красиві слова);
- люди, не здатні себе контролювати (емоційно неврівноважені, психопати тощо);
- заздрісники, адже їм не притаманна радість за інших, вони несуть виключно негатив, і очікувати можна тільки сумних наслідків;
- люди, які одного разу вже зробили вам боляче (дорослій людині досить складно змінитися на краще, особливо без мотивації; якщо вас зрадила друга половинка, а ви знайшли в собі сили пробачити, зрозуміли, як можна навчитися довіряти після зради, то немає ніяких гарантій, що це не повториться знову).
Кому можна довіряти
На Землі проживає величезна кількість людей, яким можна вірити, які не зрадять, не зрадять, не підставлять, не обдурять за будь-якої зручної нагоди. Як розпізнати таку людину, як визначити, що вона “та сама”? Мабуть, є такі риси характеру, які допоможуть вам це зрозуміти.
- Чесність. Чесна людина ніколи не стане брехати у власних інтересах. Такі люди говорять правду, якою б вона не була.
- Обов’язковість. Обов’язкові люди завжди відповідають за свої слова. Якщо вони щось пообіцяли, значить, точно виконають.
- Спокій. Людина, яка сповнена спокоєм, може тримати емоції при собі, думати тверезою головою, однозначно заслуговує на довіру. На неї можна покластися.
- Доброзичливість. Вірте оточуючим, які не заздрять вам, не бажають зла, а радіють разом із вами успіхам, перемогам, досягненням. Цінуйте таких людей.
- Рефлексія. У всіх є недоліки, вади, пороки. Людина, яка вміє аналізувати свій стан, розмірковувати про внутрішній світ, вчинки, заслуговує на довіру, адже вона визнає недосконалість і готова змінюватися на краще.
