Про що йдеться? Архетипи за Юнгом допомагають дати уніфіковану характеристику особистості. Кожен із нас має свої унікальні характеристики, але більшість із них має схожі риси, що й дає змогу говорити про певний тип.
Як оцінити? Архетипування за Юнгом орієнтується на несвідоме. Щоправда, риси можуть змінюватися протягом життя, і тому приналежність до одного типу не постійна. Але про все по порядку.
Типологія особистості в аналітичній психології Карла Густава Юнга
Швейцарський психіатр і педагог Карл Густав Юнг став засновником аналітичної психології. Ключове завдання цього відгалуження глибинної психології, за Юнгом, – це тлумачення архетипів, що перебувають у несвідомій сфері людини.
У першій половині ХХ століття у своїй дисертації та в низці праць учений познайомив науковий світ зі своєю теорією, де інтегрувалися погляди на сутність індивідуума, на самопізнання людиною свого внутрішнього світу та методи, за допомогою яких психотерапевт опрацьовує глибинні установки пацієнтів.
Що лежить у фундаменті аналітичної психології Карла Юнга:
- теорія про індивідуацію – вона містить симбіоз несвідомого й усвідомлюваного; розвиток індивідуума не закінчується в дитинстві, він триває все життя;
- розробка методів і підходів для аналізу та корекції особистісних проблем в аналітичній психотерапії (пісочна терапія, арт-терапія, психодрама та інші);
- введення понять про екстраверсію та інтроверсію (докази існування інтровертів та екстравертів).
Карл Густав Юнг перший ввів у сферу психотерапії поняття колективного несвідомого і визначив його роль у людській психіці. Тут виникли його розбіжності із Зигмундом Фрейдом, який допускав лише існування індивідуального несвідомого. Юнг розвинув поняття індивідуального несвідомого, вважаючи, що на цей вроджений комплекс уявлень і установок впливає весь досвід світової цивілізації.
Людина, на думку Юнга, вбирає архетипи колективного несвідомого в процесі формування особистості, вона часто не усвідомлює глибинного вмісту своєї підсвідомості. Вона переживає ці уявлення як свої власні і з цієї позиції реалізує їх у своїй свідомості.
У результаті чого формується особисте несвідоме:
- забування;
- витіснення;
- неусвідомлене сприйняття – отримані індивідуумом враження і відчуття, а також слабкі уявлення, що закріпилися в підсвідомості;
- неясні уявлення – смисли і зміст індивідуального несвідомого, що з’явилися безпосередньо в ньому.
Що таке архетипи за Юнгом
Архетип у перекладі означає “первинна модель”. Ось як звучить коротке визначення архетипів за Юнгом – це фундаментальні структури психіки людини, що діють як каталізатор, вони впливають на поведінку індивідуума, прийняті ним рішення, реакції на навколишню дійсність.
У жодному разі не можна проводити паралелі між архетипами за Карлом Юнгом і типами особистості, її рисами характеру і шаблонами поведінки. Вроджені архетипи не усвідомлюються людиною, вони визначають те, як її емоції, поведінка, когнітивна складова розуму реагуватимуть на ту чи іншу ситуацію.
Усі види архетипів за Юнгом мають такі ознаки:
- вони належать до архаїчного порядку, і їх можна відстежити у світовому фольклорі, міфах і переказах;
- не існують окремо від життя, бо саме в ньому можуть бути реалізовані;
- незмінні для будь-яких народів і часових відрізків історії цивілізації;
- концепт і символ – основні форми відображення архетипів за Юнгом у людській свідомості, хоча можуть бути й інші варіанти
- у кожному архетипі присутня дихотомічність (амбівалентність), тобто вони не можуть бути винятково негативними чи позитивними, там завжди є темна і світла частини;
- неможливо якось вплинути на архетип ззовні, він опирається будь-якій корекції;
- мають величезний вплив на емоції, що володіють індивідуумом у кожен момент часу;
- сни наповнені символами, що відображають архетипи, тому введення людини в гіпнотичний сон – неоціненний діагностичний прийом для психоаналізу;
- вони непідвладні свідомості, проявляють самостійно ініціативу, мають власну енергетику, архетипи за Юнгом активно впливають на життя людини, на ухвалення важливих рішень, спрямовуючи хід її думок.
Список архетипів за Юнгом
Жодному філософу чи авторитету в галузі психології не вдалося навести бодай один клінічний доказ існування архетипу за Юнгом, так само, як і конкретних прикладів їхнього прояву. Ці образи існують у сфері припущень. До сприйняття архетипічної теорії Карла Густава Юнга потрібно підходити абстрактно, по-філософськи.
Перед тим, як створити свою теорію, автор досліджував і проаналізував міфи та сказання народів світу. На цьому фундаменті він виокремив мотиви, на які спирається, на його думку, будь-яка структура, і використовував для їх позначення архетип.
Особливу роль у своїй теорії Юнг віддав таким архетипам, як “маска”, “аніме”, “тінь”, “самість”. Автор проводив паралелі між ними та героями класичних творів світової літератури. Наприклад, архетип за Юнгом “тінь” – це Мефістофель із книжки “Фауст” Гете, “мудрець” – це Заратустра з філософського роману Фрідріха Ніцше.
Архетип “мудрець”
Мудрець, або мислитель, від початку зробив вибір на користь духовного, ігноруючи матеріальний світ. Він завжди перебуває у стані спокою та максимальної концентрації. Мудрець – аскет, його матеріальний світ простий і зрозумілий. Оскільки архетипам особистості за Юнгом відповідають певні тони колірної гами, мудрецю притаманна відсутність кольору, ахроматичні відтінки.
Не варто вішати на філософа клеймо холодної людини, яка не бажає спілкуватися з оточуючими. Він заперечує марну балаканину і порожні веселощі, віддаючи перевагу пошуку істини. “Мудреці” відкриті для допомоги людям і легко діляться з тими, хто цього потребує, мудрістю, яку набули в результаті своєї творчості, експериментування і пошуку нового.
Архетип “аніма”
Це один з архетипів чоловіків за Юнгом, хоча тут характеризуються типові жіночі прояви чоловічої психіки. Він складається з емоцій, почуттів, настрою та поривів представників сильної половини людства, що проявляються по-жіночому: різка зміна настрою, здатність кохати раз і назавжди, схильність до пророчих інсайтів.
Цей чоловічий архетип за Юнгом характеризується, як готовність до раптового стрибка, пориву. Чоловіків, які мають у своєму підсвідомому цей гендерний архетип, називали раніше аніматозними. Для них характерна швидка збудливість, імпульсивність, дратівливість і виражена реакція психіки навіть на слабкий стимул.
Архетип “анімус”
Другий архетип особистості за Юнгом, що теж належить до гендерних, виділяє в психіці жінки риси, властиві чоловікам. Він пов’язаний не з настроєм, як “аніме”, а з формуванням думки. Часто буває, що серйозні на вигляд жіночі переконання не мають під собою жодного підґрунтя, натомість ухвалене на їхній основі рішення практично непохитне.
Функції колективного несвідомого також можуть проявлятися в цьому архетипі, оскільки тут думкою індивідуума жертвують на користь колективної совісті. Це характерна риса “анімуса”, його персоніфікація. Якщо цей архетип присутній у підсвідомості жінки, вона часто оперує незнайомою їй термінологією, шаблонними фразами на кшталт “загальновідомо”, “так чинять усі”, вбирає в себе інформацію з книжок і розумних розмов, свідком яких вона була.
Архетип “самість”
Автор теорії ставив його на перше місце, вважаючи, що від нього залежить цілісність особистості. В архетипі “самість”, на думку Юнга, об’єднується свідоме і несвідоме людини, формується баланс компонентів психіки індивідуума, які суперечать один одному.
Досліджуючи структури особистості та підводячи їх під відповідність архетипам, Карл Густав Юнг дійшов висновку, що “самість” охоплює абсолютно все, зрівнюючи та узгоджуючи між собою несумісні протилежності людської психіки. Найчастіше люди не підозрюють про наявність у них “самості”, і вона перебуває в зародковому стані, іноді проявляючись у снах, як малозначущий образ.
Архетип “тінь”
Автор теорії визначає його як “анти я”. В архетипі “тінь” за Юнгом лежать якості, які сама людина не сприймає в собі, але тим не менш вона їх має. Це зворотний бік особистості, який ми пригнічуємо, щось темне, негативні думки, тваринні пристрасті, агресивні вчинки, засуджувані соціумом. Якщо особистість надзвичайно емоційна й чуттєва, архетип “тінь” може проявити себе абсолютно несподівано, вискочивши, наче паяц із табакерки.
Що старшою людина стає, то більше “тінь” набирає своєї сили. На жаль, індивідуум усвідомлює це лише під кінець життя. Дуже допомагає розібратися в собі індивідуальний аналіз психіки на кшталт сповіді в католицтві. Важливо пам’ятати, що будь-яка людина в найнесподіваніший момент може проявити негативну поведінку і схилитися в бік нехороших прагнень.
Архетип “персона”
Люди з архетипом “персона”, за Юнгом, надягають на себе маску, виконуючи якісь ролі у звичайному житті. Частина психіки з цим архетипом допомагає адаптуватися в навколишньому світі, тому вона звернена назовні. Маски типові для соціуму, вони є елементом колективного несвідомого. Цей архетип – своєрідний компроміс між суспільством та індивідуумом, адже людині в масці простіше взаємодіяти з оточуючими.
Якщо персона відсутня, то людину називають відчайдушним соціопатом, який не зважає на норми суспільства. Протилежний варіант теж неприйнятний, оскільки надмірне використання масок нівелює індивідуальність, аж до нуля.
Архетип матері
Це початок усіх початків і корінь багатьох проблем. У психоаналізі архетип матері за Юнгом має окреме значення, бо її вплив неодмінно виявляється в будь-яких різновидах психотерапії. Якщо він проявляється як матерія, в індивідуума обов’язково присутні проблеми у поводженні з речовими об’єктами. Якщо він спрямований на сім’ю і зв’язки в соціумі, то людині буде важко спілкуватися й адаптуватися в нових обставинах.
Архетип дитини
У психології за Юнгом цей архетип особистості визначається як “божественний”. Він об’єднує в собі сили природи та колективного несвідомого, а також міць духу. Тут міститься дилема, оскільки дитина слабка і беззахисна перед тими, хто має намір завдати їй шкоди, але водночас вона надзвичайно життєздатна. У підсвідомості людини можуть бути присутніми будь-які протилежні тенденції, але архетип дитини пов’язує їх у єдине ціле.
Архетип відьми
Цей архетип символізує потребу людини в пізнанні того, що приховано від нас у звичайному житті, інстинктивне прагнення до відання. Жінка з таким архетипом реалізує себе в осягненні таємниць буття, в релігійності або в заняттях езотерикою. Вона вірить у захисну силу амулетів і оберегів, носить татуювання із символічним значенням. У людини з архетипом відьми високий рівень інтуїції.
В описі цього архетипу особистості за Юнгом зазначено, що він є світлою стороною відьми. Яскравий приклад – Мері Поппінс або героїня фільму “Муза”. Зворотний бік архетипу – прагнення до інтриг і хитрості, до управління протилежною статтю через спокушання і провокацію бажання.
Архетип “блазень”
Людина з таким архетипом нестандартно мислить, у неї нетиповий погляд на речі та події. “Блазень” легко ставиться до життя, не замислюючись про чужу думку. Він випадає зі знеособленої повсякденної рутини, будучи для оточуючих своєрідним промінчиком світла. “Блазень” грайливий та імпульсивний, як дитина, він робить, як у дитинстві, нестандартні вчинки. Незважаючи на те, що навколо нього може панувати вироблений ним хаос, його місце все-таки стає бувальщиною.
Люди з архетипом блазня завжди відкриті й привітні, вони незбагненним чином виходять із найскладніших і найнезвичніших ситуацій цілими й неушкодженими. Будь-яку роботу, рутинну і нудну для інших, вони перетворюють на завзятий і веселий творчий процес. Виразні приклади архетипу “блазень” за Юнгом можна зустріти серед кіногероїв. Це Чарлі Чаплін, Семен Семенич із комедії “Діамантова рука” та завзята дівчинка Тося з кінофільму “Дівчата”.
Щоб невпинно розвиватися як особистість і зростати духовно, корисно аналізувати свої сни й уявлення, щоб визначити героїв власних архетипів за Юнгом і їхню залученість у підсвідомість. Розшифрувавши мову несвідомого, укладену в архетипах, можна зрозуміти справжні причини життєвих ситуацій. Осягаючи себе, людина отримує право вибору.
