Основні психологічні особливості особистості

Що це таке? Індивідуально-психологічні особливості особистості є в кожного з нас. За цим складним терміном ховаються характеристики, які відповідають за поведінку людини та її реакцію на різні ситуації. Темперамент, характер, здібності, емоції, воля – слова, зрозумілі всім. Частина характеристик – вроджені, а деякі набуваються в процесі дорослішання.

Як із цим працювати? Завдяки цим особливостям формується особистість. І якщо на вроджені характеристики ми ніяк не можемо вплинути (холерик, на жаль, залишиться холериком), то змінити особливості характеру, набути нових здібностей або навчитися розуміти свої емоції цілком у наших силах.

Темперамент

Темперамент лежить в основі соціальних властивостей індивідуума. Саме на цій біологічній основі відбувається формування та розвиток особистості, складаються механізми психологічних процесів, виробляється здатність до соціальної адаптації та інші особливості характеру. З фізіологічного боку темперамент – це тип вищої нервової діяльності.

Теоретично обґрунтував поняття темпераменту Гіппократ. Потім теорія набула розвитку в науковому трактаті давньоримського філософа і лікаря Клавдія Галена “Правильна міра”.

Учений дав визначення психологічним особливостям особистості. Він вважав, що темпераменти можна розділити на 4 основні типи, на формування яких впливають біологічні субстанції: для сангвініка це – кров, для холерика – жовч, для флегматика – флегма, для меланхоліка – “чорна жовч”.

У чистому вигляді того чи іншого темпераменту не існує, але для кожної людини характерні риси основного темпераменту, якими вона керує. Розвиток або придушення темпераменту залежить від обставин. У деяких випадках люди можуть виявляти ознаки всіх темпераментних типів.

Сучасна психологія виділяє 4 типи темпераменту зі своїми плюсами та мінусами. Людина може бути:

• сангвініком;
• холериком;
• флегматиком;
• меланхоліком.

Сангвінік

Для цих людей характерні непосидючість, енергія, швидка реакція, експресивність, жива міміка та виразна жестикуляція, комунікативність, життєрадісність. Сангвініки легкі на підйом, енергійні й завжди перебувають у русі. Вони швидко пристосовуються до різних ситуацій, не бояться будь-якої роботи, яка буде результативною, якщо виявиться їм цікавою. Холерики і сангвініки мають схожі риси, але останні мають більш урівноважений характер.

До позитивних якостей можна віднести:

• витривалість;
• позитивні погляди й оптимізм;
• креативне мислення;
• артистичні дані;
• відмінну працездатність;
• вміння швидко пристосовуватися;
• комунікативність, швидке налагодження контактів;
• шарм, харизму, привабливість;
• жартівливість;
• врівноваженість;
• здатність до красномовства.

До негативних сторін характеру належать:

• непосидючість;
• безтурботність і легковажність;
• безвідповідальне ставлення до доручень, справ, роботи тощо;
• відсутність терпіння;
• мінливість у стосунках, особистих інтересах;
• часта і різка зміна настрою;
• інфантилізм;
• нездатність концентрувати увагу.

Холерик

До психологічних особливостей особистості цього типу темпераменту належать: запальність, мінливість, агресивна поведінка, зайва імпульсивність. Однак холерики швидко “відходять” і не пам’ятають зла.

Їх не лякає будь-яка робота, але вони швидко втомлюються від монотонності. Тому дуже часто кидають розпочате, не доводять справу до кінця.

До позитивних якостей належать:

• прагнення до поставленої мети;
• рішучість, твердість позиції;
• терпіння і витривалість;
• емоційність, палкість, чуттєвість;
• ініціативність, динамічність;
• сила волі;
• уміння чесно і відкрито висловлювати власну думку та відстоювати свою позицію;
• виразна міміка, жвава жестикуляція.

До негативних психологічних властивостей особистості холериків відносять:

• зайву квапливість і нетерплячість;
• імпульсивність;
• невитриманість і запальність;
• невміння контролювати свої емоції;
• безкомпромісність;
• відсутність комунікативності, конфліктність;
• агресію і нервозність;
• постійну і різку зміну настрою.

Флегматик

Цим людям властива неспішність у всьому, повільність, спокій, який часом просто вражає. Вони завжди ретельно продумують свої дії, не люблять метушитися. Флегматиків характеризує відповідальність, старанність, миролюбність, старанність у навчанні та роботі, вдумливість, завзятість і наполегливість, педантизм і прагматичність.

Якщо вони беруться за справу, то завжди дотримуються порядку, не змінюють встановлених правил, зберігають звичну обстановку, доводять розпочате до кінця. Флегматики бояться будь-яких змін. Ці люди вміють спілкуватися, дотримуючись міри.

Позитивні характеристики:

• спокійні та врівноважені;
• працьовиті та працездатні;
• вірні, надійні, порядні, віддані;
• прагнуть до досягнення цілей;
• вміють розумно мислити і міркувати;
• ґрунтовні, прагматичні;
• мають здатність послідовно вирішувати поставлені завдання;
• постійні у стосунках, інтересах.

Негативні риси:

• неемоційні;
• небагатослівні;
• цинічні;
• не проявляють ініціативи;
• практично не реагують на подразники ззовні;
• байдужі, не вміють співчувати;
• довго звикають до нових обставин.

Меланхолік

Люди цього типу темпераменту характеризуються вразливістю, образливістю, скритністю, нерішучістю. Вони часто і глибоко переживають те, що відбувається з ними, схильні до смутку і депресії. Меланхоліки стримані, повільно говорять і рухаються, часто бояться і ніяковіють.

Позитивні характеристики особистості:

• володіють тактом;
• стримані й обережні;
• скромні;
• наділені розвиненими інтуїтивними здібностями;
• дуже уважні та спостережливі;
• надійні та віддані;
• чутливі, вміють співчувати.

Негативні характеристики особистості:

• часто ображаються і довго пам’ятають образу;
• погано справляються з труднощами;
• надмірно критичні до себе;
• потайливі;
• вразливі та плаксиві;
• швидко втомлюються;
• тривожні;
• багато чого бояться;
• надмірно підозрілі до оточення.

Характер

Характер – це стійкі психологічні особливості особистості, які визначають стиль поведінки, звички та спосіб життя. Від характеру залежить, як реагуватиме людина на ті чи інші ситуації. З певним характером не народжуються, він формується протягом усього життя. Цей процес залежить від певних біологічних особливостей особистості: статі, темпераменту, генетичного складу.

Від властивостей характеру залежить усе життя, він зумовлює наші думки, справи, вчинки, емоції. Завдяки наявності в психіці комплексу патернів наше життя стає легшим. Наприклад, опиняючись постійно в одних і тих самих обставинах, людина може абсолютно по-різному на них дивитися, оцінювати, вибудовувати свою лінію поведінки, проводити аналіз можливих наслідків. Завдяки характеру цей процес легше оптимізувати. Якщо знати, який характер має людина, можна точно визначити її подальші дії.

Як формується характер

Основні його риси закладаються ще в дитинстві, коли дитина починає відчувати довіру або недовіру до навколишнього світу. У зв’язку з чим саме в цей період малюкові важливі любов, турбота, розвиток, задоволення всіх його життєво необхідних потреб.

У міру дорослішання діти дедалі активніше пізнають навколишній світ через провідників – своїх батьків, які користуються в них беззаперечним і незаперечним авторитетом. Саме від батьків залежить те, який характер буде в дитини в майбутньому. Деякі риси формуються в дітей завдяки наслідуванню, інші – внаслідок розвитку та планомірного навчання.

Починаючи приблизно з 3 років, діти потрапляють у соціум, у якому присутні однолітки та інші дорослі. З новими людьми необхідно взаємодіяти, налагоджувати контакт. Під впливом соціуму формуються додаткові риси характеру, такі як комунікабельність, співчуття, турбота, доброта, щедрість тощо.

У шкільний період життя для дитини важливим є те, як оцінюють її дорослі. Вона починає розуміти, як потрібно чинити, а яка її поведінка неприпустима. У цей час батьки вже не мають великого впливу на характер дитини, яка дедалі активніше соціалізується. Вона залучена в різні види діяльності, у процесі якої в неї розвиваються такі якості, як ініціативність, відповідальність, пунктуальність, працьовитість.

Крім того, у підлітковому віці формується морально-етична позиція, вольові якості особистості. Дитина, яка досягла повноліття, має вже індивідуальний характер, який надалі коригується.

До основних чинників, що впливають на формування і розвиток характеру, належать:

• виховання в сім’ї;
• загальноприйняті культурні цінності, правила і підвалини в суспільстві;
• особистий приклад людей, яких дитина особливо любить, цінує і поважає;
• громадська думка;
• саморозвиток.

Риси характеру

Певні психологічні особливості особистості, що проявляються при виникненні схожих обставин, називаються рисами характеру.

Приміром, грубість і агресія, виражені один раз, не є рисами характеру завжди доброзичливої, привітної та ввічливої людини. Така поведінка скоріше виявиться наслідком ситуативного чинника. У цей момент на людину вплинула втома, а можливо, вона була чимось засмучена. Стійкою рисою характеру, найімовірніше, є дружелюбність.

Залежно від спрямованості риси характеру поділяються на 3 категорії, які мають позитивні та негативні сторони:

• За ставленням до себе. Ці риси характеру в комплексі відображають позицію, на яку людина себе ставить по відношенню до інших людей, її сприйняття внутрішнього я. Від ступеня самоповаги, самокритичності, марнославства, зарозумілості, скромності, гордості залежить оцінка своїх вчинків і невдач, постановка цілей і завдань.
• Щодоставлення до інших людей. На формування цих психологічних особливостей особистості людини впливає взаємодія в соціумі. Ефективність спілкування залежить від позитивних (чуйність, товариськість, альтруїзм, повага, чутливість, співчуття тощо) і негативних (замкнутість, черствість, цинічність, снобізм) рис характеру.
• За ставленням особистості до діяльності. Ці властивості характеру проявляються в роботі. Людина в професійній діяльності може поводитися по-різному. Вона може бути працьовитою, акуратною, відповідальною і виконавчою, креативною, ініціативною і діяльною. Є ледачі люди, які до роботи ставляться поверхово, безвідповідально, байдуже.

Здібності

Людина отримує з народження здібності (властивості особистості), які з віком розвиваються. Задатки, або анатомо-фізіологічні, психологічні особливості нервової системи є основою для формування здібностей. На їхній розвиток впливають певні умови. Якщо їх не розвивати, людині, найімовірніше, не вдасться досягти суттєвих успіхів у діяльності.

Здібності поділяються на біологічно зумовлені (їх дала природа) і специфічні, які є соціально набутими.

У психології виокремлюють категорії здібностей, які формуються під впливом психологічних особливостей особистості:

• Загальні (відмінна пам’ять, концентрація уваги, рухлива психіка). З їхньою допомогою людина може починати будь-яку справу і досягати в ній успіхів.
• Спеціальні (чудовий музичний слух, чудовий художній смак тощо) Завдяки цим здібностям людина буде успішною в будь-якій конкретній галузі.

Спеціальні здібності у свою чергу можуть бути:

• музичними;
• спортивними;
• інтелектуальними;
• математичними;
• технічними;
• художніми;
• творчими;
• лінгвістичними;
• організаторськими.

Залежно від учасників взаємодії виокремлюють:

• міжособистісні, у процесі яких людині вдається легко встановити соціальний контакт;
• предметні, якщо людина набагато простіше взаємодіє з предметами, ніж з оточуючими людьми.

Здібності можуть бути:

• теоретичними, якщо людина успішно аналізує, розмірковує;
• практичними, якщо індивідууму краще вдається за допомогою активних дій на практиці реалізовувати задумане.

Залежно від рівня розвитку здібності бувають:

• репродуктивними, коли дії людини ґрунтуються на чужому досвіді та пізнаннях;
• винахідливими, якщо людина створює щось своє, нове й неповторне.

Емоції

Цей показник не вирізняється об’єктивністю, оскільки ґрунтується на індивідуальних потребах конкретної особистості, суб’єктивній думці та переконаннях людини, її досвіді. Емоції є психічною реакцією на що-небудь.

Бувають емоції:

• позитивні, до яких належить віра, надія, радість, оптимізм, ентузіазм, пристрасть тощо;
• негативні, до яких можна віднести занепокоєння, зневіру, нудьгу, смуток, тривожність, розчарування, роздратування, страх та інші.

Згідно з теорією Б.І. Додонова, емоції можна кваліфікувати залежно від ситуації, під час якої вони проявляються. Вони можуть належати до:

• комунікативних;
• альтруїстичних;
• праксичних, що проявляються після досягнення бажаного;
• глоричних, що виникають у зв’язку з необхідністю самоствердження;
• пугнічним, що виявляється при виникненні небезпечної, ризикованої ситуації;
• романтичним;
• естетичним;
• гностичним, що ґрунтується на тязі до знань;
• акізитивним, що виявляється у зв’язку з накопиченням;
• гедоністичним, що стосується отримання задоволення.

Воля

Якщо в людини є воля, значить, вона легко подолає всі перешкоди на своєму шляху. За допомогою волі люди можуть усвідомлено контролювати свою поведінку і вчинки. Ще в дитячому віці людина розвиває вміння упорядковувати свої мотиви, цілі, бажання. Вона вчиться справлятися з труднощами, проводить ретельний аналіз думок, дій.

Про наявність волі можуть свідчити такі риси:

• рішучість;
• твердість;
• уміння наполягти на своєму;
• чітке дотримання поставленої мети;
• самостійність;
• терпіння і витримка;
• старанність і відповідальність;
• відсутність страху;
• дисциплінованість.

Усі ці характеристики з’являються на 3 рівнях: поведінковому, когнітивному, емоційному.

Те, як людина ставиться до себе, оточуючих, сприймає своє “я” і світ загалом, залежить багато в чому від її індивідуально-психологічних особливостей.

Основні соціально-психологічні особливості особистості впливають на активність, професію, життєвий шлях. Крім того, якщо людина не знає, якими наділена психологічними особливостями, вона не зможе повноцінно займатися саморозвитком, самореалізовуватися та самоактуалізуватися.