Хамство: погане виховання чи невпевненість у собі?

Чому це проблема? Що таке хамство, багато хто знає не з чуток. Аж надто часто на собі доводиться відчувати наслідки поганого виховання інших людей. Причини, що спонукали людину так поводитися, бувають різними, але підсумок завжди один: хамська поведінка ображає і засмучує, вона здатна надовго вибити з колії.

Як поводитися? Жити стане набагато простіше, варто лише зрозуміти і пожаліти людину, яка не може впоратися зі своїми емоціями. Якщо ж вона провокує конфлікт і поводиться так спеціально, тим паче не варто йти на поводу. Вчіться мудрості, вона – запорука спокою.

Види хамства

Практично кожна людина у своєму житті стикалася з хамством. Як реагувати на це, як давати відсіч злісному хаму і не перетворитися на жертву? Як самому не стати хамом?

Для відповіді на ці запитання необхідно зрозуміти, що являє собою хамство, які його різновиди:

• Хамство як захист. Людині властиво нападати першою, якщо вона відчуває страх перед чужою атакою або утиском своїх прав. Найчастіше це роблять люди з низькою самооцінкою, фізичними вадами або ті, над ким часто насміхалися в дитинстві.
• Напускне хамство. Людина, яка не хоче в очах інших уславитися занадто слабкою і сентиментальною, часто кидається на допомогу, обсипаючи співрозмовника лайками. Це робиться навмисно, щоб не здатися дуже добрим і великодушним.

• Звичайна невихованість. Грубі, позбавлені такту люди – це невігласи. Однак вони не мають злого наміру, як і ті, хто має досить оригінальне почуття гумору. Часом їм незрозуміло, за що на них образилися, що поганого вони сказали. Часто від них можна почути неприкриту страшну правду. Вони щиро дивуються, чому не можна в будинку повішеного говорити про мотузку.
• Хамство, що проявляється свідомо. Людина, яка свідомо ображає і принижує оточуючих, насолоджується цим. Їй приносить задоволення бачити, як інші страждають. Цей тип хамства вважається найогиднішим.
• Хамство, що проявляється невербальним способом. Такі хами використовують жестикуляцію, зухвалу поведінку (наприклад, агресивне водіння на дорозі) та інші методи.
• Хамство з використанням тролінгу. До нього належать образливі дії в Інтернеті: висловлювання, провокаційні випади, заяви наклепницького характеру, розпалювання ворожнечі в процесі спілкування в мережі.
• Хамство, пов’язане з іміджем. Якщо хам хоче закріпитися в певному угрупованні, яке його зацікавило, він створює собі конкретний імідж, що відповідає її учасникам.
• Хамство представників еліти. У цьому разі хамлять люди, наділені владою або фізичною силою, які володіють серйозними повноваженнями, мають великі гроші тощо.

• Хамство, засноване на рефлексі. Причини його виникнення полягають у негативному досвіді минулого. Проявляється під час поділу людей на певні групи, які ставляться одна до одної з антипатією: поліцейський і громадянин, учитель і учень, водій і пішохід та інші.
• Хамство через агресію. Якщо людина тривалий час накопичує в собі агресію, вона часто зганяє свою злість на особі, яка її спровокувала. Однак нерідко для виплескування негативу хам обирає близьких йому людей.
• Невидиме хамство. Спочатку здається, що ніякого хамства немає, воно ретельно приховане. Людина хамить, бо хоче самоствердитися за рахунок інших або заздрить.
• Хамство з метою маніпуляції. Деякі соціальні кола допускають це в спілкуванні, вважаючи нормою. Часто подібний вид хамства спостерігається серед чоловіків, зайнятих у таких сферах діяльності, як силові структури або виробництво.

Дії людини, яка зіткнулася з хамством, залежатимуть від типу хама, тому цією інформацією необхідно володіти.

Поведінка хама

У нього звичка постійно перебивати співрозмовника

Причому він аргументує власну неввічливу поведінку швидкістю реакції, надзвичайною чутливістю. Якщо ж хто-небудь висловиться про негідність такого ставлення до оточуючих, він цілком серйозно ображається. Він не може погодитися із загальноприйнятими правилами ведення діалогу, яких мають дотримуватися всі учасники спілкування.

Вона готова слухати тільки себе, але не інших

Нерідко для людей не представляє особливого інтересу сенс, вкладений співрозмовником у сказані слова. Ми емоційно реагуємо на якісь окремі фрази, які вириваємо з контексту. На думку деяких психологів, у цих ситуаціях не варто себе стримувати.

Він завжди впевнений, що має право висловлювати свою думку з будь-якого питання, навіть якщо сам у ньому абсолютно не розбирається

Причиною цього є притаманний людині інфантилізм. Її поведінка нагадує поведінку маленької невихованої дитини, яка вимагає, щоб її сприймали як зрілу сформовану особистість зі своєю власною точкою зору. Якщо хтось чемно обсмикує його, натякаючи на те, що не завадило б докладніше вивчити обговорювану тему, то спостерігається відповідна агресивна реакція.

Такі люди живуть за принципом: “Я все без вас знаю, а якщо не розумію, то й не буду розбиратися”. Є ще й крайня форма мислення, схожа на судження маніяка: “Мені цілком достатньо того, що і як я відчуваю”.

Людина часто переінакшує сказане співрозмовником, надаючи словам сенс, що кардинально відрізняється від початкового

Щоб дискредитувати учасника діалогу, вона часто вживає фразу: “Я знаю, що насправді у тебе на думці”. Крайня форма мислення таких людей характеризується наявністю презумпції винності або неспроможності їхніх співрозмовників. Людині властиво спокушатися на свій рахунок, їй здається, що вона найпроникливіша і розуміє краще і більше того, що їй говорять.

У людини немає жодних аргументів, які б виправдали її позицію

Однак визнавати цей факт вона відмовляється, звинувачуючи співрозмовника в небажанні його вислухати. До речі, ця риса – приписування співрозмовнику своїх гріхів – характерна для тих, хто не знає правил ведення діалогу. Часто можна почути різкий, нічим не вмотивований вигук з метою припинення бесіди: “Ой, усе!”. І це незважаючи на те, що опонент цю розмову не починав.

Представляється романтичним, загадковим, постійно роблячи натяки

Йому потрібно, щоб співрозмовник розгадував його ребуси або визнав, що він на щабель нижчий за розвитком. Такий хам має звичку відповідати запитанням на запитання, практично ніколи не говорить чітко, прямо і відкрито. Водночас він самотній і страждає від того, що його не розуміють оточуючі. Крім того, вона часто буває непослідовною.

Ця людина є провокатором, який спочатку навмисне дратує співрозмовника і підштовхує його до скандалу

Після того, як той зривається, сам перетворюється на жертву. У таких людей дуже виражені істеричні риси, вони готові люто звинувачувати оточуючих у чому завгодно. Вони ніколи не замислюються про ступінь власної провини у своїх нещастях, бо весь час переживають через завдані їм образи або готують чергові провокації.

Способи боротьби з хамством

Через різноманітність причин і проявів хамства єдиного способу, як відповісти на нього гідно, немає. Багато фахівців радять застосовувати той чи інший метод, орієнтуючись на свої можливості, особливості темпераменту, дотепність, емоційну витримку. Крім того, реакція людини на грубість і хамство часто залежить від конкретної ситуації, що склалася на даний момент.

Розглянемо деякі варіанти реакції на хамство та образи.

Контролювати ситуацію. Важливо завжди зберігати контроль над усім, що відбувається в цей момент

Хама підстьобне до ще більш нахабних дій будь-яка поступка або м’якість. У зв’язку з цим необхідно постаратися залишатися спокійним, ввічливим і вихованим.

У разі прояву хамства з боку колег, дітей-підлітків, друзів або близьких необхідно вирішувати конфлікт без глядачів, наодинці з хамом.

Дуже важко зберігати повне самовладання, бути спокійним і дотримуватися дистанції з хамом, якщо він має над вами певну владу, ви перебуваєте від нього в залежності (наприклад, чоловік або дружина, безпосередній керівник).

Однак і в цьому випадку не варто думати, що виходу не існує. Місце роботи можна поміняти, з чоловіком прояснити стосунки або в крайньому разі розлучитися, отримавши нові можливості та відкривши для себе перспективні шляхи. Хоча це складно зробити, але для людини важливіше зберегти свою гідність і не втратити самоповагу.

Тримати дистанцію

Багато людей не відразу можуть зібратися з думками і гідно відповісти на хамську поведінку. Як правило, влучні відповіді визрівають у нашій голові пізніше, вже після події. Незважаючи на те, що цей факт засмучує, не варто прагнути відплатити хаму тією ж монетою, перетворюючи це завдання на самоціль.

Повністю ігнорувати

Ще стародавні мудреці та відомі історичні особистості з успіхом користувалися цим методом, відбиваючи хамські нападки. Спосіб описаний у безлічі притч і міститься в мудрих висловах. Його використовував філософ Арістіпп, який жив у Стародавній Греції. На думку цього мислителя, будь-яка людина має право висловлювати все, що захоче і кому захоче.

Однак обрана нею “мета нападу” має абсолютне право її не слухати. Дотримуючись своєї теорії, Арістіпп ніколи не вступав у діалог зі скандальними особами.

На хамство потрібно відповідати ввічливо, тактовно і спокійно. І тоді хам стримає свій запал. Якщо ви маєте почуття гумору, сварку можна перетворити на жарт.

Якщо ж ви самі стали мимовільним призвідником, який спровокував хамство з боку іншої людини (наступили на ногу, зачепили ліктем), слід попросити пробачення і, за необхідності, запропонувати свою допомогу. Це все, чого вимагають правила ввічливості.

На думку багатьох психологів, хамство є показником зрілості особистості. Чоловіки та жінки, які досягли її, вважатимуть за нижчу свою гідність опускатися до хамства. Однак вони завжди аналізують причини виникнення такої неналежної поведінки в інших, намагаючись їх зрозуміти і запобігти або вирішити конфліктну ситуацію.

Завжди пам’ятати про свої права

Ви – особистість, і можете вимагати до себе шанобливого ставлення. Ніхто не зобов’язаний терпіти хамство, і не важливо, від кого: сусіда, лікаря чи начальника.

Не варто боятися користуватися правовими важелями впливу у відповідь на хамство у сфері обслуговування (наприклад, продавців, офіціантів, перукарів), у держустановах, на роботі.

Якщо ви зіткнулися з хамством на роботі, попередьте свого колегу, що про його неналежну поведінку ви розповісте начальству. Зробіть це спочатку наодинці. Якщо не допоможе – у присутності аудиторії.

У разі марності вжитих дій можна залучити для вирішення проблеми юриста, фахівців у сфері захисту прав споживачів, профспілкові організації. У жодному разі не можна допустити, щоб “хронічний” хам вирішив, що посадив вас на гачок. Треба дати зрозуміти, що вас не влаштовує такий стан справ, ви не в захваті від ситуації, що склалася, і не будете її терпіти.

Правильно спілкуватися

Вірніше сказати, “вести діалог не за правилами”. Наприклад, у відповідь на фразу “що ви стоїте, як стовп” можна почати ставити уточнювальні запитання. Запитайте, чому він вважає вашу поведінку неприпустимою. Поцікавтеся, які причини такого ставлення до вас.

Скористайтеся в діалозі з хамом методом перефразування. Цей спосіб передбачає формулювання відповіді на його претензії його ж словами, але в перефразованому вигляді. Важливо відстоювати свою позицію, не допускаючи виправдувального тону. Хам не повинен сумніватися в серйозності ваших намірів.