Хто такий? Екстраверт – дуже активна особистість, яка відкрита до спілкування і тягнеться до всього нового. Здається, що життя цієї людини постійно веселе та безтурботне. Однак насправді вона далеко не завжди задоволена собою, адже і в неї є недоліки, які призводять до проблем.
Як взаємодіяти? Будувати стосунки з екстравертом вельми захопливо, особливо якщо самі ви інтроверт від природи. Здається, що все роблять за вас. Але в тривалому союзі мінуси цієї особистості почнуть позначатися і на взаєминах. У цьому немає нічого страшного, просто потрібно про них знати і вміти домовлятися.
Хто такий екстраверт
Екстраверт – це людина, орієнтована на соціум, повернута обличчям до суспільства. Префікс “екстра” означає “назовні”, тобто інтереси та емоції такого індивідуума спрямовані на зовнішній світ, на противагу інтроверту, у якого все звернено всередину. Взаємодія з людьми задовольняє всі потреби екстраверта у відпочинку, отриманні інформації та в обміні енергією.
Отже, якщо простими словами визначати, хто такий екстраверт, – це людина, для якої постійний щільний контакт із соціумом та іншими людьми допомагає комфортно існувати й усвідомлювати себе та свою роль у навколишньому світі.
Екстраверсія є одним із вимірів особистості за п’ятифакторною моделлю “Велика п’ятірка”. Модель включає в себе п’ять основних вимірів: екстраверсія, доброзичливість, сумлінність, емоційність, відкритість. Кожен із них має кардинально відмінний від інших полюс. Так, наприклад, інтроверсія – це повна протилежність екстраверсії.
Більшість людей перебувають приблизно посередині цієї шкали, хоча окремі індивідууми можуть бути ближчими до якогось із полюсів. Психологи вважають, що немає чистих екстравертів та інтровертів, а кожен із нас – це своєрідний коктейль із рис обох типів.
Терміни “екстраверсія” та “інтроверсія”, а також поділ людей за типами особистості вперше запропонував відомий швейцарський психотерапевт Карл Густав Юнг на початку минулого століття. На думку вченого, екстраверсія – це тип поведінки, а людина, що володіє такою особливістю особистості, всі свої інтереси концентрує в соціумі. Інтроверт, навпаки, зосереджений на власних емоціях, думках і почуттях.
Карл Юнг вважав, що крім інтро- та екстравертів існують ще амбіверти, хоча він не включив цей тип у свою класифікацію. В основі його типології лежить розподіл особистостей за тим, куди спрямована їхня енергія. Лібідо може бути орієнтоване на об’єкти зовнішнього світу, як у екстравертів, або на власний досвід і переживання, як в інтровертів.
Слідами Юнга пішов психолог Ганс Айзенк, який створив власну класифікацію особистості з трьох основних вимірів. Один із них – “інтроверсія-екстраверсія”. Психолог вважає, що тип особистості визначається тим, куди спрямована енергія людини – всередину себе чи на інших людей.
Ніхто не веде точного підрахунку того, як багато екстравертів чи інтровертів у нашому світі. Оскільки екстраверти частіше на виду, може здаватися, що саме цей тип особистості переважає в суспільстві, однак треба врахувати, що в цій численній групі можуть бути й адаптовані інтроверти.
Баррі Сміт, директор Лабораторії людської психофізіології Університету Меріленда, узагалі вважає, що три чверті людей – це амбіверти, тобто ті, хто поєднує в собі якості інтровертів та екстравертів.
Порівняння екстраверта, інтроверта та амбіверта
Інтроверти часто:
- заряджаються психічною енергією у власному світі;
- втрачають енергетику, спілкуючись з оточуючими;
- ведуть розмірене життя і все чітко планують;
- повноцінно відпочивають тільки в спокої і тиші;
- віддають перевагу творчим видам діяльності.
Амбіверти:
- прагнуть спілкування, і воно приносить їм задоволення, але лише на короткий час;
- можуть бути лідерами, проте мають і яскраве творче начало, володіють креативними здібностями, лідерськими якостями;
- однаково продуктивно проводять час і в галасливій компанії, і в товаристві самого себе в спокійному тихому місці, хоча друге для них усе-таки краще;
- залежно від того суспільства, в якому перебувають, можуть проявляти себе і як інтроверти, і як екстраверти.
Екстраверти часто:
- не терплять самотності, надаючи перевагу перебуванню в суспільстві;
- обожнюють активний відпочинок із нотками екстриму;
- прагнуть справити яскраве враження на оточуючих;
- не виносять ізоляції від суспільства;
- є природженими лідерами.
Основні ознаки екстраверта
Зовнішні прояви екстраверсії в людини – це виражена жестикуляція, яскрава міміка, гучна емоційна мова, рвучкі рухи. Екстраверт усе робить швидко: їсть, іде, одягається і при цьому не тільки не втрачає, а навіть примножує свою енергію. Усі, напевно, зустрічали яскраві прояви такої особистості в супермаркеті.
Типові прояви екстраверсії:
- він запросто може покататися в продуктовому візку або прокатати когось іншого;
- кидає без розбору вподобані товари у свій кошик, незважаючи на ціни та термін придатності й не замислюючись, потрібно йому це чи ні;
- приходить за конкретним товаром, а йде з кількома пакетами, набитими не завжди потрібними йому речами;
- активно спілкується з продавцем і оточуючими людьми на будь-які теми, які, можливо, навіть не стосуються покупок;
- стрімко просувається з одного відділу в інший, забуваючи купити щось потрібне;
- збирає біля каси величезну чергу, цікавлячись у касира акціями на товари або оскаржуючи суму у своєму чеку.
Типові риси особистості екстраверта:
- жага до спілкування і постійного перебування в соціумі;
- прагнення відчувати себе єдиним і незамінним, завжди затребуваним;
- поверхневий погляд на речі та події, брак концентрації уваги;
- постійна готовність до активних і рішучих дій, високі амбіції, ініціативність;
- відкритий і щирий погляд на світ, дитяча наївність і прямолінійність у словах і вчинках;
- експресія і підвищена емоційність;
- небажання планувати майбутнє, спонтанні імпровізації.
Екстраверти у своїй жадобі новизни не бояться змін, навпаки, вони прагнуть до них. Ідеї, що генеруються їхньою свідомістю, виходять за межі логіки і фізичних законів світобудови. Проте їм практично завжди вдається втілити свої інсайти в реальність, тому що вони не замислюються про те, що це неможливо.
Головні недоліки екстраверта
Необачність
Роздуми про наслідки своїх вчинків не для нього, він не прораховує навіть результати серйозних ситуацій. Екстраверт воліє жити сьогоднішнім днем і не думати про те, що буде завтра. Будь-який привід діяти стимулює його.
Чим зумовлена така поведінка:
- не хоче відчувати свою непотрібність, пасивність, марність для оточуючих;
- незважаючи на ризик, боїться втратити вдалу можливість;
- тікає від рутини і нудьги, прагне випробувати нові відчуття;
- хоче завжди бути лідером, залишатися на хвилі удачі.
Необачність нерідко стає причиною великих неприємностей. Екстраверт здатний позбутися великої суми грошей, вплутатися в бійку, постраждати від власної ігроманії. Він багато чого домагається в житті, проте може все це втратити відразу, і так трапляється нерідко.
Поганий самоконтроль
Усі емоції екстраверта виражаються яскраво і барвисто. Жодних півтонів, ви обов’язково помітите, якщо він радіє, ревнує, розгніваний або розчарований. Від болю він плаче ридма, від образи – трощить усе на своєму шляху, після великого виграшу в лотерею – кричить від щастя до хрипоти. Гра в покер, де потрібно приховувати свої емоції, точно не для нього.
При всьому цьому, проявляючи свої емоції, екстраверт не замислюється про почуття оточуючих. Злягаючись, він псує або ламає чужі речі. Радіючи, обіймає випадкового перехожого, якому це неприємно. Сумуючи і тужачи, він вмикає музику на повну гучність, порушуючи спокій сплячих сусідів.
Мінливість
Якби кожному типу особистості привласнювали тотемну тварину, екстраверту б дістався хамелеон. Але якщо останній змінює тільки колір шкіри, екстраверт змінює все, що в його силах. Нестабільність особистості робить його легковажним і ненадійним партнером. Він страждає від відчуття власної неповноцінності, хоча й не до кінця це розуміє.
Екстраверт завжди в пошуку:
- ідеальної зовнішності – змінює колір волосся і стиль одягу, набиває татуювання і майже одразу ж видаляє або трансформує їх;
- улюбленого заняття – не зупиняється на одному місці, часто змінює роботу, проєкти, партнерів, справи, хобі;
- зручної обстановки – змінює міста і країни, дизайн квартири і розташування меблів;
- відповідних людей – заводить нове коло спілкування (не завжди кращої якості), охолоджується до старих друзів і знайомих.
Істотні переваги екстраверта
Хороша комунікабельність
Екстраверти – природжені лідери, вони ініціюють будь-які, навіть найабсурдніші, ідеї. Вони знаходять спільну мову з будь-якою людиною, і не бояться зробити перший крок. Екстраверти підкорюють будь-яку аудиторію своєю натхненністю, пересперечатися з ними неможливо, тож усі свідомо погоджуються з тим, що вони проголошують.
Вони можуть довести недоведене, не маючи жодного серйозного аргументу на свою користь. Завзяття і блиск в очах екстраверта змусить аудиторію з посмішкою повірити навіть у брехню або в нереальні речі.
Відмінна адаптація
Якщо екстраверту доведеться втратити все, що він має, і волею долі його закинуть на безлюдний острів, якимось незбагненним способом ця людина поверне все назад або хоча б пристосується до нового життя.
Саме екстраверти примудряються об’їхати півсвіту автостопом без гроша в кишені. Це вони перші відвідувачі щойно відкритих ресторанів. Тільки вони раді опинитися в застряглому ліфті, наповненому людьми, адже це дає додаткову можливість для нових знайомств і спілкування!
Так і здається, що неприємності взагалі не стосуються таких людей, і вони здатні в будь-яких умовах забезпечити собі комфортне існування.
Рішучість
Хоча екстраверти частіше за інших погоджуються на необачні вчинки, жаль про минуле ніколи не відвідує їх. Можливо, глибокі роздуми іноді змусять їх пошкодувати про якийсь вчинок, але зате вони спробували абсолютно всі можливості, які надавало їм життя.
Життєлюбство
Смуток, сумніви в правильності своїх вчинків, образа, почуття провини так само притаманні екстравертам, як і всім іншим. Але вони життєлюби з великої літери, і це набагато полегшує шлях такої людини.
Що допомагає екстраверту любити життя:
- він не зациклюється на негативі, відразу ж відпускає погані емоції;
- знаходить плюси в сьогоденні, не згадує минуле;
- іноді відчуває і поводиться як дитина, має чудове почуття гумору;
- не втомлюється пробувати нове, прагне брати від життя все, що воно пропонує;
- не ховає радісні емоції, ділиться з оточуючими своїм райдужним сприйняттям світу.
Але вже якщо екстраверт замкнувся, бурчить і злиться, нарікає на життя, будьте впевнені, він страждає від душевного болю, і важливо швидше йому допомогти. Роль психотерапевта при цьому може взяти на себе найкращий друг, йому цілком під силу повернути своєму близькому екстраверту радісний погляд на життя.
Чи можна спеціально стати екстравертом
Поділ людей за психотипами і за типом темпераменту залежить від фізіології, а конкретно – від ступеня розвитку ретикулярної формації, що стимулює кору головного мозку. Якщо вона дозріла або розвинена від народження, то зовнішні стимули для особистості не потрібні. Це означає, що змінити психотип людини ззовні практично неможливо.
Однак немає інтровертів та екстравертів у чистому вигляді, всі ми – це симбіоз екстраверсії та інтроверсії в різних пропорціях. Якщо в особистості інтроверта присутні хоча б 10-20 % екстраверсії, то можна розвинути і збільшити цю частку.
Основні способи:
- Опрацювання впевненості в собі та підвищення самооцінки за допомогою кваліфікованого психотерапевта.
- Переважне спілкування з людьми в реальному житті, а не в соціальних мережах.
- Відвідування спортивної секції, де люди займаються в групі високоінтенсивними видами спорту або командними іграми.
- Впровадження в повсякденне життя спонтанних вчинків, в обхід звичок і попереднього планування.
- Внесення нотки екстриму у своє життя: подорожі, дегустація страв нетрадиційної кулінарії, участь у дружніх дискусіях, освоєння незвичайних видів транспорту, нестандартних розваг.
- Відвідування тренінгів із розвитку навичок комунікації, участь у публічних виступах, спонтанні знайомства на вулиці.
