Чому незвично? Жінки-політики, здавалося б, несумісне поєднання. Ніжні, вразливі, чутливі – їхній образ абсолютно не в’яжеться з безжальним і безпринципним світом політичних ігор, яким він видається. Не всім чоловікам це до снаги, що вже говорити про жінок.
Які в цьому плюси? І тим не менше навіть найтендітніші здатні проявляти твердість, відстоюючи інтереси своєї країни і свого народу. Жінки можуть демонструвати силу волі, стійкість і вірність, коли йдеться про те, що для них важливо. А вроджена інтуїція допомагає слідувати вірним курсом.
Жінки-політики, відомі всьому світу
Беназір Бхутто
Одна з найкрасивіших і найвитонченіших жінок-політиків, яка вперше в історії Пакистану двічі стала прем’єр-міністром. До її обрання жінки ніколи не обіймали цю посаду. Беназір Бхутто була природженим лідером, і турбота про людей завжди стояла у неї на першому плані.
На жаль, у грудні 2007 року вона стала жертвою терориста-смертника після свого виступу на мітингу в місті Равалпінді. Її зустріч із громадськістю відбувалася в рамках передвиборчої кампанії 2008 року, Бхутто була основним кандидатом від опозиції. Через кілька місяців Беназір Бхутто посмертно стала лауреатом премії ООН із захисту прав людини.
Пак Кин Хе
Вона стала відомою серед жінок-політиків після того, як уперше в історії Південної Кореї була обрана на посаду президента. До неї жінки ніколи не ставали главами держав як у цій країні, так і в усій Північно-Східній Азії. Пак Кин Хе не тільки визнаний впливовий політик, а й одна з найвидатніших особистостей у новітній історії Південної Кореї. До обрання на посаду президента вона була лідером Консервативної Великої Національної партії.
Ізабель Мартінес де Перон
Послужний список цієї відомої в Західній півкулі жінки-політика вражає. Ізабель Мартінес де Перон була третьою дружиною одного з президентів Аргентини Хуана Перона. Під час його третього терміну на цій посаді Ізабель стала не лише першою леді, а й протягом 1973-1974 років очолювала уряд країни.
Після смерті Хуана Перона вона замінила його на посаді президента з 1 липня 1974 року по 24 березня 1976 року. Ізабель Мартінес де Перон заслужено носить титул першої жінки-президента і глави уряду в новітній історії не тільки Південної Америки, а й усієї Західної півкулі.
Еллен Джонсон-Серліф
З 2006 по 2018 рік була двадцять четвертим за рахунком президентом Ліберії. Вона стояла біля витоків заснування національного патріотичного фронту цієї країни. Еллен стала першою жінкою-президентом африканського континенту, удостоєною Нобелівської премії миру. Вона отримала високу нагороду разом із Леймою Гбові з Ліберії та Тавакуль Карман з Ємену.
Усіх трьох було відзначено “За ненасильницьку боротьбу за безпеку жінок і за права жінок на повноправну участь у роботі зі світоустрою”. У вересні 2013 року Еллен Джонсон-Серліф отримала премію Індіри Ганді з рук президента Індії Пранаба Мукерджі.
Ангела Меркель
Ця видатна жінка-політик з Німеччини відома в усьому світі. До того, як Ангела Меркель стала активним політичним діячем, вона займалася науковими дослідженнями. Перша жінка-канцлерка Німеччини (2005-2021), перша жінка-лідерка Християнсько-демократичного союзу (з 2000 року), вона стала засновницею Європейського союзу, членами якого є 27 європейських країн, і політикинею, яка активно впроваджує євро як валюту.
У 2012 році, за версією журналу Forbes, Ангела Меркель стала другою в рейтингу найвпливовіших людей світу, нині її ім’я посідає там п’яту сходинку.
Соня Ганді
Вдова колишнього прем’єр-міністра Індії Раджіва Ганді. Вона дуже впливовий політик, оскільки є президентом Індійського національного конгресу і стоїть на чолі правлячої політичної партії другої за чисельністю населення країни світу. У рейтингу найвпливовіших людей за версією журналу Forbes 2013 року Соня Ганді посідає дев’яте місце з 21.
Йінглак Чіннават
Сучасна жінка-політик із Таїланду, двадцять восьма за рахунком і нині чинний прем’єр-міністр цієї країни. До обрання на державну посаду вона займалася бізнесом, була активним членом тайської партії Pheu Thai. До призначення Їнглак Чіннават на посаду прем’єр-міністра Таїланду жінок на цій посаді ніколи не було.
До того ж, отримавши цей статус у 45 років, вона стала наймолодшим тайським прем’єр-міністром за останні півстоліття. На жаль, тепер її політична кар’єра під загрозою, оскільки Йінглак Чіннават перебуває нині у вигнанні.
Йоганна Сігурдардоттір
Європейська жінка-політик, прем’єр-міністр Ірландії. До обрання на цю посаду вона була міністром соціальних справ і безпеки. Йоганна – перша у світі жінка-глава уряду, яка відкрито позиціонує свою нетрадиційну сексуальну орієнтацію. За версією журналу Forbes 2009 року, вона увійшла до першої сотні найвпливовіших жінок світу.
Ділма Руссефф
Перша жінка, яка стала президентом Бразилії. Дочка болгарського бізнесмена, у студентські роки вона захопилася ідеями соціалізму. Після державного перевороту 1964 року Ділма брала участь у партизанській війні проти військової диктатури, приєднавшись до антиурядової течії в лавах лівих марксистських загонів. З 1970 по 1972 рік вона була ув’язнена за свою діяльність.
У 2005-2010 році Руссефф очолювала штаб президента Луїса Інасіу Лула да Сілва. Ділма Русефф входить до списку найвпливовіших жінок-політиків американського континенту.
Голда Меїр
Вчитель за освітою, Голда Меїр у березні 1969 року стала четвертим прем’єр-міністром Ізраїлю і першою жінкою в цій ролі. До призначення на посаду вона очолювала міністерство праці та міністерство закордонних справ. Задовго до асоціації цього епітета з Маргрет Тетчер, її стали називати “Залізна леді”.
Голда Меїр стала свого часу третьою жінкою у світі, яка обійняла таку високу посаду. Її попередник, Давид Бен-Гуріон, називав Голду “найкращою людиною в уряді”. На багатьох фото ця жінка-політик постає перед нами типовою сивочолою єврейською бабусею, що має вольовий прямолінійний характер, що надає їй ще більшої популярності.
Індіра Ганді
Одна з найвідоміших жінок-політиків у світі, колишній прем’єр-міністр Індії. Її батько, Джавахарлал Неру, був видатним політичним діячем, лідером боротьби за незалежність країни. Індіра поділяла його прагнення і цілі, мала схожий світогляд. Вона брала участь у політичних дискусіях як активний захисник прав індійського народу.
Після здобуття Індією незалежності 1947 року Джавахарлал Неру став главою держави. Формуючи національний уряд, він призначив Індіру Ганді своїм заступником. Після смерті батька вона замінила його на посаді прем’єр-міністра. Індіра Ганді багато сил приділяла об’єднанню країни, у роки її правління почалося бурхливе зростання промисловості, відбулася націоналізація банківської системи. Вона хотіла покласти край війнам і чварам на релігійному ґрунті, проте сама стала жертвою терористів.
Маргарет Тетчер
Ця “залізна леді” – одна з найвідоміших жінок-політиків не лише Великої Британії, а й усього світу. Під час свого тривалого правління на посаді глави держави Маргарет Тетчер повною мірою показала силу волі та характеру, неймовірну працездатність.
Вона виховувалася в сім’ї із суворими пуританськими настановами, де припинялися жарти та ігри, що справило величезний вплив на формування особистості дівчини. Її вирізняли цілеспрямованість, відмова від марного проведення часу і величезна працьовитість.
Після закінчення Оксфорда Маргарет Тетчер пішла політичним шляхом. Вона стала лідером партії консерваторів, а потім отримала посаду прем’єр-міністра Великої Британії. Не завжди реформи, ініційовані Маргарет Тетчер, отримували підтримку в суспільстві, але саме завдяки їм країна змогла вийти з кризи і зміцнити економічні позиції.
Будучи трудоголіком, Тетчер прагнула прищепити працьовитість громадянам країни, відмовляючись давати подачки з боку уряду. Сила духу Маргарет Тетчер допомогла їй досягти неймовірних висот і домогтися їх для своєї держави.
Клара Цеткін
Одна з найвідоміших німецьких жінок-політиків минулого століття. Починаючи з часів студентства, вона була активною учасницею робітничого соціалістичного руху. Усе життя Клара Цеткін боролася за права жінок, очолювала Міжнародний жіночий секретаріат і Міжнародну організацію допомоги борцям революції. Вона представляла Комуністичну партію Німеччини в Рейхстазі, була учасником конгресів Комуністичного Інтернаціоналу.
Цеткін спілкувалася з відомими політиками свого часу, була діяльним противником фашизму і нацизму. Коли партія Адольфа Гітлера прийшла до влади, вона стала персоною нон-ґрата у своїй країні і була змушена виїхати до Радянського Союзу.
Міжнародний жіночий день 8 березня зобов’язаний своїм походженням саме Кларі Цеткін, оскільки спочатку за її пропозицією він був своєрідною політичною акцією в боротьбі за права жінок і лише потім перетворився на свято. Ця жінка-політик померла у вигнанні на 75 році життя.
